Сквер Тарасова знаходиться у центрі Запоріжжя навпроти центрального універмагу. До 2009 року це було більш менш цивільне місце для відпочинку містян з алеєю, яка веде до цирку й сотнями дерев. У 2009-му фірма «Ленд Дівелопмент», яка пов’язана з нардепом Кальцевим, уклала договір оренди цього скверу з міською владою, щоб побудувати на його місці торгово-розважальний центр.
Попри те, що більшість запоріжців з цим не погодились, підрядники вирубали понад 500 дерев зеленої зони, перетворивши зелену зону на захаращений смітник.
З того часу тривають суди за цей сквер активістів з орендаторами.
Зараз за сквер Тарасова веде боротьбу його дружина Катерина Тарасова, з якою ми поспілкувались про останню толоку, що пройшла в сквері, про долю цієї зеленої зони, про війну, родину, благоустрій прифронтового Запоріжжя.
Катерина Тарасова з сином Клімом
Толока в сквері Тарасова
Оскільки міська влада ніяк не підтримує захаращену зелену зону у самому серці Запоріжжя, на толоку вийшли активісти. На минулих вихідних біля сотні запоріжців прибрали покинутий парк, наскільки це можливо, своїми руками.
“Я дуже вдячна, що стільки людей прийшло, щоб підтримати сквер. Це представники різних організацій — від Червоного хреста до Центру розслідувань, волонтер, екологи тощо. Люди прийшли зі своїм інструментом у свій вихідний день. Їх ніхто не примушував. Це такий знак і виклик владі, що людям не байдуже”, - каже Катя Тарасова.
Черговий суд з приводу долі парку відбувся 9 квітня. За словами дружини загиблого воїна й активіста, містяни вимагають нарешті розірвати договір оренди з підприємцями й нардепом, що претендують на зведення ТЦ.
Толока у сквері Тарасова. Запоріжжя
“Запоріжжю конче потрібні парки, зелені зони, бо у нас індустріальне місто. У нас прифронтове місто, що часто потерпає від ворожих обстрілів. Хоч щось тут має радувати містян, надихати жити й мати більш менш чисте повітря. Адже у нас багато захаращених, недоглянутих парків і просто зелених зон. Тим паче, що клімат дуже змінюється на більш спекотний. Нам потрібні зелені насадження, як будь-якому цивілізованому європейському місту. І от на толоці про це говорили”, - підкреслює Катерина Тарасова.
Активісти звернулися до міської влади, яка не була присутня на заході. Громадські та волонтерські організації зробили інформаційні стенди з історією скверу. Разом з тим, встановили інсталяцію у вигляді опудала й плакату з портретом нардепа Володимира Кальцева.
Про Дениса Тарасова
Дружина загиблого воїна й активіста каже, що в характері Дениса завжди була жага до справедливості, саме тому він обрав професію юриста.

“Денис народився в чудовій сім’ї художниці й лікаря, дуже інтелігентна родина. Великий вплив на нього мали бабуся та дідусь, які його виховували. Денис з дитинства багато читав, це було його найперше захоплення. І, як згадують близькі, навіть в дитинстві любив читати газети й дивитися новини. Вчився в школі 59 з поглибленим вивченням англійської мови, його дуже поважали однокласники, згадують, що він постійно всіх намагався примирити, коли виникали конфлікти.
В 11 класі вагався перед вибором: стати лікарем, щоб продовжити династію медиків, або юристом. Жага до справедливості була для нього головною в житті. Тому Денис закінчив Запорізький юридичний інститут з відзнакою. Майже одразу почав працювати юристом в юридичних фірмах, а у 2004 заснував з однодумцями власну юридичну компанію “Запорізька правозахисна ліга “Універсал”. Займався здебільшого економічними справами, а також дуже багато допомагав малозабезпеченим людям”, - розповідає Катерина.
З 2002 Денис Тарасов почав правозахисну діяльність як громадський діяч, був координатором багатьох проєктів спрямованих на юридичну просвіту, допомогу незахищеним верствам населення та встановленню верховенства права в Україні.
Толока в сквері Тарасова
“Майдан змінив наше життя. Якщо до цього Денис не хотів йти в політику, то після Майдану він зрозумів, що впливати на перебудову України можливо тоді, коли ти є в політичному житті. Тому він став членом партії “Сила людей”. Вона відповідала його ідеалам, тому що дуже людиноцентрична. Людина і її права – найвища цінність. Це взагалі все про Дениса. Саме тому у 2018 році він не міг проігнорувати той факт, що в самому центрі міста, міста де є проблеми з екологією, вирубують парк”, - підкреслює дружина Дениса Тарасова.
Юрист очолив боротьбу за парк разом із громадою Запоріжжя.
“Запоріжжя спостерігало за боротьбою проти несправедливості, проти корупції. Проти нехтування права людини дихати вільно. В грудні 2021 року, апеляційний суд підтримав громаду та прийняв рішення про повернення парку в громаду. Але проросійський олігарх (Володимир Кальцев – ред.), навіть, коли почалось велике вторгнення, не припинив боротьбу: подав касаційну скаргу, і на жаль виграв її. Але …. громада міста просто так не складає рук”, - каже Катерина Тарасова.
25 лютого 2022 року в ранці Денис пішов до військкомату, щоб захищати рідну країну від російських загарбників.
“Запоріжжя може стати сучасним хабом”
Попри те, що чоловік загинув у січні минулого року, Катерина Тарасова оптимістично дивиться на життя — виховує двох дітей та продовжує справу свого чоловіка.
“Я завжди була оптимістично людиною. У всьому шукала позитив, навіть у нашому досить депресивному місті. Коли Денис загинув, стало зрозуміло, що потрібно продовжувати його справу, це дуже важливо. Тому що зараз народ України відчуває одну спільну колективну травму, біль, жах, відчай”, - розповідає Катя.
Як мати двох дітей, Катерина Тарасова сподівається на краще, адже, зневіра не може підтримати родину.
“Вилікувати нас зможе колективна життєстійкість та віра в те, що не буде корупції, ми знов відбудуємось. І чиновники, й депутати будуть, дійсно, виконувати волю народу. Що Запоріжжя стане містом-садом. Нам дуже пощастило, що є підтримка від близьких і друзів. Є робота, участь в різних проєктах. Ми з дітьми відвідуємо різні культурні заходи, живемо насиченим життям. Денис чомусь дуже любив Запоріжжя, тому і я теж хочу кращого для нашого міста, попри те, що зараз дуже складно, адже йде повномасштабна війна”.
Катерина каже, що головне наразі — це підтримка військових і волонтерство, позаяк кожен має зрозуміти, що Перемога залежить від кожного.
“Волонтерство може об'єднати. Саме допомога тим, хто в гіршому стані, та обов`язково нашим військовим. Треба багато волонтерити. Допомагати не тільки грошима, а й своїм вільним часом, бо час це також ресурс. Займатись самоосвітою, адже зараз багато можливостей для цього”, - впевнена дружина активіста й воїна Дениса Тарасова.