Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про те, що Херсонщина стала першою областю, яка «привела у відповідність до Держпрограми» свою мовну програму, повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Які заходи планують на рівні областей для підтримки української мови?
Першу версію програми розвитку української мови на Херсонщині ухвалили ще у квітні 2023 року. З тексту програми, опублікованої у вільному доступі, відомо, що протягом 2023 – 2025 років область витратить 2,9 мільйона гривень (і ще 3300 тисяч мають витратити громади).
В документі нагадують, що за переписом населення 2001 року українську мову на Херсонщині назвали рідною 73,2%, а російську – 24,9%. Тому, коли область опинилася під окупацією, не дивно, що агресор почав провадити лінгвоцид.
Саме у відповідь на ці дії окупаційної влади, а також виконуючи рішення Кабміну, Херсонщина у 2023 році запланувала 14 проєктів, серед яких і такі:
- літературний фестиваль з охопленням 10 тисяч учасників;
- «створення 20 електронних бібліотек на базі пунктів незламності»;
- проведення обласного літературного туру «Книгомандри» із залученням до участі 5,7 тисячі осіб та фестивалю книги та читання «Південний Миколай»;
- проведення заходів із популяризації читання та поповнення фондів бібліотек;
- організація мовних курсів та національно-патріотичних заходів.
На жаль, оновлена версія програми поки що не опублікована. Але, за словами Тараса Кременя, кількість коштів, яку спрямує на неї область, залишилася на рівні 3,3 мільйона гривень. Також чиновник розповів, що подібні програми є уже в 14 областях України, зокрема в Одеській, Миколаївській та Запорізькій.
А навіщо взагалі потрібна мовна програма?
15 березня 2024 року Денис Шмигаль підписав документ, який регламентує зусилля органів влади для розвитку та функціонування української мови в усіх сферах життя до 2030 року. Фактично, ці заходи можна назвати баченням держави «лагідної українізації».
Якщо відкинути зайві бюрократичні формулювання, то документ передбачає виконання 13 завдань, спрямованих на розвиток та поширення української мови.
Серед них є як доволі абстрактні «проведення заходів», так і деякі конкретні кроки, як от розробка та впровадження тестів на знання української мови за міжнародним стандартом (від A1 до C2). Також у програму окремими пунктами закладені підтримка книговидання та культурних індустрій, зокрема медіапродуктів для дітей.
Програма також передбачає, що протягом наступних шести років на її реалізацію держава виділить 7,5 мільярдів гривень, розпорядником більшості із яких стане Міністерство культури та інформаційної політики, а також підпорядковані йому відомства.
