Подробицями того, як вдалося задокументувати злочини окупантів, поділилися в дослідженні ГО «Прожектор».
Чому виявити злочини Росії проти ЛГБТК+ людей було непросто?
Станом на початок 2023 року держава не зафіксувала жодного злочину окупантів проти ЛГБТК+ людей. Це було пов'язане з тим, що українські правоохоронці не виокремлювали злочини проти ЛГБТК+ людей в окрему категорію справ, а члени спільноти з недовірою ставились до української правоохоронної системи.
Саме тому ГО «Прожектор» ініціювало власне дослідження, адже у правозахисників була інформація про те, що російські військові цілеспрямовано шукали людей, які належать до ЛҐБТК+ спільноти. Для цього, зокрема, перевіряли телефони на наявність спеціальних дейтингових застосунків.
Зрештою, незабаром після вторгнення Кремль всередині своєї держави посилив гендерно-дискримінаційне законодавство, заборонивши будь-яку публічну згадку про ЛГБТК+ людей на шість років. Тож цілеспрямоване переслідування українських ЛГБТК+ людей повністю вкладається в світоглядну парадигму російської влади.
Як фіксували історії російських злочинів проти ЛГБТК+ спільноти?
Після того, як ГО «Прожектор» створило спеціальну форму для людей, яким було відомо про злочини на ґрунті сексуальної нетерпимості, на неї відгукнулося 176 людей. З них зі 107 вдалося встановити зв'язок, а 51 людина погодилась надати свідчення правозахисним юристам.
Жоден із цих 51 представників ЛГБТК+ людей не відмовився від своїх свідчень, але у 33 випадках цих свідчень виявилось недостатньо для фіксації воєнного злочину. Інші 18 свідчень стали основою для повідомлення про воєнніі злочини окупантів. А на основі 2 випадків українськими правоохоронцями було відкрито кримінальні справи проти злочинців.
Усі постраждалі від гендерно-зумовленого переслідування, чиї свідчення наведено в дослідженні, були цивільними. До чотирьох із надавачів свідчень російські військові застосовували тортури. Також затримавши 2 ЛГБТК+ людину, вони намагалися «вибивати» із неї інформацію про інших членів спільноти.
Що було раніше?
Після деокупації Херсону українські та міжнародні правоохоронці викрили 68 випадків гендерно-зумовлених злочинів. За час окупації на Херсонщині діяли 11 катівень та 9 місць несвободи. Також за час окупації безвісти зникло 1,5 тисячі людей, і з того часу вдалося встановити місце перебування лише 700 із них.