Георгій Блощиця — громадський діяч та власник Dream Hostel, що в центрі Одеси. У 2014 році під час нападу росії на Україну він допомагав евакуйовувати жителів Донеччини, а у 2022 надавав житло переселенцям з Миколаївщини, Херсонщини та інших регіонів.
Георгій Блощиця
Редакція “О, море” поспілкувалася з підприємцем та дізналися про виклики, що постають перед готельєрами під час війни, шляхи їх подолання та чому це важливо.
Про громадську діяльність та бізнес
“Перші три місяці війни ми взагалі не займалися бізнесом. Я віддав усі свої ресурси для людей, які цього потребували”, - говорить Георгій. Хостел, який розрахований на 100 осіб, був вщент заповнений переселенцями з Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини та Чернігівщини.
Георгій Блощиця згадує, як під час першого вторгнення росії на території України у 2014 році, він також допомагав в евакуації жителів Донеччини, але продовжував розвивати власну справу. У лютому 2022, чоловік вимушено поставив бізнес на паузу, щоб надати прихисток вимушеним переселенцям з гарячих точок.
“Люди приїздили морально та фізично виснажені, адже дорога з Херсону до Одеси займала до 12 годин. Вони виїжджали під обстрілами, їхали розбитими й подекуди замінованими дорогами, дехто потрапляв у ДТП, переживали обшуки речей та допити на блокпостах окупантів”, — пригадує чоловік події 2022 року.
За його словами, люди у розпачі готові були платити будь-які гроші, аби заночувати у відносній безпеці та комфортному ліжку. Проте всім, хто зупинявся в одеському Dream Hostel надавали таку можливість безкоштовно. Певний час пан Георгій рахував скільки ж людей проживало у хостелі від початку повномасштабного вторгнення, але зупинив лік, коли кількість сягнула п'яти тисяч осіб. Потік людей був таким, що власнику довелося “розморозити” резервні приміщення, щоби розмістити усіх нужденних.
Про допомогу бізнесу
“Міська військово-цивільна адміністрація нами не цікавилася взагалі, не допомагали жодним чином. Натомість нахабно використовували наші площі, відправляючи до нас людей”, — розповідає Георгій Блощиця. Він додає, що десь за рік ВЦА передала їм розкладачки та постіль, яка не підходила за розмірами до ліжок у хостелі. Тож підприємець цю допомогу віддавав військовим та у центри переселенців, які потребували такого обладнання.
Згодом допомагати у такій нелегкій ситуації й людям, і власнику хостела взялися міжнародні благодійні організації. Вони компенсували витрати по оплаті заробітної платні персоналу та комунальні послуги.
“Ми уклали відповідні договори й продовжили робити те, що й робили. Хоч це і не був бізнес, бо ми працювали без прибутку, але у нас були покриті необхідні витрати, включно з пральнею та інтернетом”, — продовжує пан Георгій. У цей період, за умовами договору, хостел не мав права приймати інших відвідувачів, окрім внутрішньо переміщених осіб. Тож у закладі були змушені відмовляти у розміщенні своїм постійним клієнтам. У вересні 2023 року міжнародні організації припинили фінансування, тож Dream Hostel, як говорить його власник Георгій Блощиця, наразі у вільному плаванні.
Про ведення бізнесу в Одесі: до 24 лютого 2022 та після
Пан Георгій підкреслює, що він зазвичай майстерно і вміло перетворює всі мінуси, у своєму житті, на плюси. Але бути в туристичній справі, коли твоя країна переживає один із найбільших воєн після Другої світової війни, а бої точаться у полях, лісах, на воді, у небі та містах, — дуже непросто.
Dream Hostel — мережа українських хостелів, що давно зарекомендувала себе на міжнародному ринку та серед затятих туристів. Вони поєднують в собі стандарти якості чистоти й комфорту готелів та вільну, дружню атмосферу хостелів.
“До 2022 року нашими постійними клієнтами були переважно іноземці: американці, громадяни країн Європи та, навіть, японці й австралійці. Були й ті, хто жив у нас роками”, — розповідає пан Георгій.
Він запевняє, що мандрівники обирали їх хостел через зручне місце розташування, комфортні умови проживання, велику територію закладу та гарну ціну. Зупинятися у хостелі — це не про брак коштів, а про їх раціональне використання.
Рано вранці 24 лютого 2022 року чоловіка розбудив дзвінок від керуючої закладом, яка просила терміново приїхати. Жінка була розгублена та повідомила, що персонал хостела кидає роботу.
“Навкруги були паніка та хаос. Мені передали ключі та гроші без всіляких підрахунків. В хостелі не залишилось працівників. Тож я став адміністратором й жив деякий час там. Пральня закрилась, тож моя мамуля брала постіль додому й прала в домашній пралці”, — згадує власник хостела. В цей період кількість прання збільшилася в десятки разів, тож постіль мати Георгія почала ще й самостійно підшивати. Припинило роботу й охоронне підприємство, яке дбало про безпеку на території закладу. Георгій Блощиця згадує перший місяць війни, як найтривожніший, коли одинокі чоловіки викликали занепокоєння та недовіру.
Аби продовжувати роботу, власник закладу звернувся по допомогу до одного з постояльців, який там проживав:
“Хаджи жив у нас років сім. Він добре знав хостел. Я прийшов до нього зі словами, якщо він не погодиться допомогти, то я буду змушений закрити заклад. Адже бути адміністратором та знаходитись там цілодобово було вкрай важко. Тож ми почали працювати з ним у парі — позмінно”.
Саме у цей період Георгій Блощиця вперше за життя пожив у хостелі й побачив зсередини на власні очі, як влаштований його бізнес. Ще один мінус раптом чоловік перетворив для себе на плюс.
Прогнози пана Георгія: яким буде сезон 2024 в Одесі?
“Одеса — це перш за все море, — підкреслює Георгій. — Яке було недоступне майже протягом всієї війни. Півтора року у нас було відносно спокійно, а коли відкрили пляжі — почалися обстріли. Є пошкоджені об’єкти на території міста”.
Попри весь оптимізм, зважаючи на ситуацію зараз, Георгію Блощиці важко давати світлі та райдужні прогнози. До того ж за словами чоловіка, Одеса зарекомендувала себе як місто, де ТЦК регулярно влаштовує рейди вулицями міста. Він не уявляє відпочинку, куди сім’ї змушені їхати без татусів та чоловіків.
Між іншим, чоловік додає, що наразі в Одесі почала діяти місцева програма. За цією програмою заклади, що розміщують ВПО можуть отримати часткову компенсацію електрики та підтримку чистоти. Пан Георгій не скористався цією програмою. Він продовжує підтримувати бізнес власними силами. Все для того, аби після перемоги у центрі Одеси з комфортом приймати гостей з усього світу.