25 березня дослідники Києво-Могилянської академії презентували напрацювання, отримані внаслідок прицільного опитування фокус-груп, до яких входили громади деокупованого Півдня. Зібрані дані показують, наскільки мешканці регіону задоволені державною політикою щодо звільнених територій

Переказуємо найважливіші тези, озвучені спікерами НаУКМа на презентації дослідження.

Які громади включали у фокус-групи?

Як розповіла Анна Осипчук, опитування проводили в жовтні 2023 року в Херсонській, Харківській та Миколаївській області, кожну з яких репрезентувало 7, 6 та 2 громади відповідно.

Середина жовтня, фокус-групи онлайн. В межах кожної з фокус-груп дослідники протягом 2 годин спілкувались із 6 – 12 мешканцями громади, які представляли різні соціальні групи.

Головні запити мешканців деокупованих громад

Головною проблемою, яка досі непокоїть мешканців усіх деокупованих громад, є розмінування. Деякі респонденти зізнавалися, що не готові відпускати дітей на дитячі майданчики через страх, що десь поблизу можуть бути вибухонебезпечні пристрої.

Інша поширена проблема – збільшення популяції тварин, зокрема собак, які часто хворіють на сказ. Тому актуальною потребою для деокупованих громад є щеплення чотирилапих. Нагадаємо, що проблемою безпритульних тварин займається благодійна організація UAnimals, яка щомісяця стерилізує близько 600 тварин у прифронтових районах.

Що заважає відновленню деокупованих громад?

Серед інших проблем, про які говорять мешканці звільнених територій, можна виокремити інфраструктурний блок. Зокрема, для повноцінного повернення мешканців потрібно відбудовувати житловий фонд, а із цим часом виникають проблеми.

«Часто люди б і хотіли повернутися, але місцева влада не підключає їхні квартири до комунальних послуг, тому що вважає це невигідним. Мовляв, тут проживає усього 6 квартир, ми не будемо підключати. Тут таке питання: треба підключити, і тоді люди повернуться, або ж ми цього не робимо», – переказує слова учасників фокус-груп Олег Сабура.

Також багато що у відновленні громад впирається в проблему транспорту. Деякі люди готові терпіти усі негаразди, навіть їздити до найближчих лікарень десятки кілометрів, але через жахливий стан доріг машини можуть просто не мати змоги проїхати цей маршрут. Приміром, респонденти однієї з громад Миколаївщини скаржаться, що вже тривалий час не можуть добитися того, щоб їхню розбиту дорогу бодай засипали щебенем.

Що ж стосується соціальної інфраструктури, то дослідники виокремили такі проблеми:

  • батьки не повертатимуться на деокуповані території, якщо для їхніх дітей там не буде мінімальних необхідних умов для відпочинку.
  • відсутність умов для ведення бізнесу: брак кваліфікованої робочої сили, невелика купівельна спроможність мешканців звільнених громад; крім того, нестача робочих місць.

Пряма мова людей зі звільнених територій

Зрештою, дослідники зі Школи політичних студій навели декілька зразків прямої мови своїх респондентів. З найцікавіших спостережень можна навести, що на Півдні держава більшою мірою включена в надання допомоги, ніж на Харківщині, де її забезпечують багато в чому волонтери.

Зразки прямої мови респондентів / Скриншоти з презентації дослідження

Крім того, респонденти здебільшого позитивно оцінювали зусилля держави у соціальній підтримці, роботу комунальних служб. Водночас серед проблем часто називають доступність адміністративних послуг, міжміський транспорт та недостатню підтримку для підприємців.

Що говорить дослідження «Індекс майбутнього» про умови дитинства на Півдні? Ми зібрали найважиливіше