Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
До широкомасштабного вторгнення на землях Херсонщини практично неможливо було знайти занедбаного поля.
Не дивлячись на те, що частина земель залишалась без зрошення, але й у зоні ризикованого землегосподарства аграрії навчилися використовувати технології та досягати у вирощенні культур максимального результату.
Для прикладу - 2021 рік став найбільш урожайним для ранніх культур. Аграрії Херсонщини намолотили 3,1 млн тонн зерна. За даними Херсонської облдержадміністрації, то був найкращий результат за всі роки незалежності України.
У 2022 ріці з усієї території області врожай вивозився окупантами.
Частину території Херсонської області деокуповано. Тож з 2023-го люди знову почали працювати на відвойованій землі.
Під постійними обстрілами, з розграбованими господарствами, на замінованих полях та з підірваною Каховською ГЕС фермерам вдалося зібрати майже 60 тисяч тонн зерна.
Складне відновлення — і фінансове, і юридичне
Землі аграрного підприємства ТОВ «Додола 2021» знаходяться в Каховському (ще знаходиться в окупації - прим. автора) та Бериславському районах на територіях декількох територіальних громад. Підприємство працює з 2008 року за ощадливими до землі технологіями, які максимально адаптовані до посушливого клімату Півдня. До широкомасштабного вторгнення господарство обробляло майже 5 тисяч гектарів землі.
Василь Штандера на полях до повномасштабного вторгнення
«Після деокупаціі почали відновлювати тракторний парк, сільгосптехніку. Треба було відновитися не тільки фінансово, а ще і юридично. Тут виник парадокс, ми прагнемо працювати, а Полтавська податкова (наразі частину функцій ГУ Херсонської ДПС перенесено до Полтавської - прим. автора) не давала працювати. Ми мали доводити, що знаходимося в області, що перенесла окупацію, і де досі тривають бойові дії, і чому ми не могли сплачувати податкові зобовʼязання. Нам не надавали податкові органи довідки, щоб ми не підпадали під штрафи по несплаті податків. Ми змогли зробити це тільки через суд. Ось так живуть аграрії Херсонщини. Блокування тривало більше пів року», — говорить Василь Штандера.
Розміновують поля власним коштом
Але найбільшою перепоною відновлення роботи на землі фермер називає заміновані поля російськими військовими.
Заміновані поля
Заміновані поля
Попри заяви чиновників про сприяння держави розмінуванню сільгоспземель, господарство «Додола 2021» вже понад рік за власні кошти розміновує поля, щоб мати змогу на них працювати.
«Спокуса самому йти, розміновувати й не платити за розмінування дуже дорого обійшлася нашим колегам. Ми не стали ризикувати життям. Писали листи в різні інстанції, засідали в Аграрній раді при різних профільних міністерствах із залученням МНС і профільних саперів. Але це тільки займало час. Гуманітарного розмінування не отримали. Стало зрозуміло, що треба надіятися тільки на себе», — розповідає аграрій.
Заміновані поля
Фермер прийняв рішення самостійно розміновувати поля із залученням спеціалістів. Провів перемовини зі спеціалістами «Укроборонсервіс».
«Перемовини тривали три місяці. Нам таки вдалося залучити професіоналів, в надії, що держава нам все компенсує. У нас все офіційно задокументовано», — каже Василь Штандера.
За рік роботи після деокупації фермерству за власний кошт вдалося розмінувати таким чином біля третини земель господарства. Вартість розмінування одного гектара землі коливається від 5 тисяч грн і вище, дивлячись на складність проведення робіт.
Розмінування полів
«Кожного дня торгувались, як на базарі. Зрозуміло, що це складна робота і дуже небезпечна, але ж і наш бюджет обмежений. Але хочу сказати, що після проведених робіт ніхто із механізаторів, слава Богу, не наразився на неприємності, — розповідає Василь. — Також розробили свою методику, запросили операторів дронів та боролися з бурʼянами, щоб сапери могли зайти в поле».
Василь показує поля своїх сусідів, котрі стоять в бурʼянах. Каже, що більшість поки чекає на гуманітарне розмінування від держави, бо не має коштів самостійно почати працювати на землі.
Окрім того, не всі готові повернутися хоч і на деокуповану землю, бо правий берег Дніпра знаходиться під щільним обстрілом ворога.
При цьому Василь Штандера акцентує, що земля — це не тільки єдиний спосіб існування аграріїв, це й економіка держави та в цілому і є тим, за що гинуть захисники України.
Підбитий танк на полях
«Ми мусимо разом розмінувати, посіяти й допомогти ЗСУ. Зараз вже у нас посіяно до 1,5 тисячі гектарів озимих ярових, і до тисячі гектара озимого ріпаку. Продовжуємо працювати далі», — підсумовує Василь Штандера.
Які землі розміновують в першу чергу на Херсонщині
Якщо досить велике аграрне підприємство поки самотужки справляється із розмінуванням полів, то зовсім складно мілким аграріям та одноосібникам. Пройшло понад рік, а надії, аби зайти та працювати на свою землю у більшості мілких землевласників немає. Чому так та коли ж зміниться ситуація, ми звернулися за коментарем до керівника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна.
Чиновник розповів, що на звільненій Херсонщині нині розміновано 40% полів або 204 тисячі гектарів. Ще близько 300 тисяч гектарів — потенційно засмічені російською вибухівкою:
«Розмінування проводиться у кожній звільненій громаді Херсонщини. У пріоритеті — аграрії, які готові відновити роботу і засівати очищені землі. Таким чином використовуються понад 90% розмінованих полів. Також першочергове розмінування земельних ділянок офіційно оформлених сільгосппідприємств – це нові робочі місця і податки до бюджетів. Економічна складова тут має важливе значення, а тому з цього питання також тісно співпрацюємо з Мінекономіки».
Щодо полів одноосібників Прокудін зазначає, що ці землі теж розміновуються, але не завжди вони мають фінансову спроможність обробляти та засівати поля.
Хоча при спілкуванні з одноосібниками у Високопільській територіальній громаді Бериславського району, люди зазначали, що готові сіяти за власний кошт, коли отримають допомогу у розмінуванні. При цьому, спостерігати за картиною розмінування досить легко. Селяни підозрюють, що сапери йдуть розміновувати туди, де є вигода, адже їх землі обходять, і розмінування не проходить суцільним полотном. А лише розміновують там, де є земля великого фермера.
Своєю чергою, Олександр Прокудін каже, якщо теперішній темп розмінування збережеться, правобережну Херсонщину розмінують за два роки.
За словами керівника ХОВА, Уряд передбачив 3 млрд грн на компенсації витрат фермерам за гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Держава відшкодовуватиме 80% вартості цих робіт: «Запуск цієї програми дозволить ще пришвидшити темпи очищення полів і дозволить додатково розмінувати понад 50 тисяч гектарів».
