Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Наразі Ксенія живе у Львові, втім її діяльність далі спрямована на рідне місто й на новому місці вона відкрила кафе про Бердянськ.
Про те, як Ксенія Клейонс допомагає бердянцям — читайте в цьому тексті.
Що відомо про «Час Є»?
Ксенія Клейнос народилася у Бердянську. Разом з Кирилом Пелівановим вони заснували громадську організацію «Час Є» й разом з іншими членами команди вони розвивали Бердянськ через проведення культурних заходів.
У 2020 році вони також запустили невеликий бізнес — антикафе «Час Є», що стало потужним й активним культурним простором для відвідувачів. Ледь не щодня там проводили заходи, спрямовані на розвиток людей й міста, тренінги, майстеркласи, діяли різні гуртки, лекції, відвідувачі грали в мафію і вчили англійську. Більше про діяльність антикафе можна прочитати за посиланням
Повномасштабне вторгнення
Так було до 24 лютого 2022 року — повномасштабна війна усе змінила й Бердянськ наразі тимчасово окупований. А релокувати простір не вдалося.
«В мене язик не повертається сказати, що наразі антикафе не існує. Це наче проста фраза, але її дійсно складно осягнути.
Наразі, приміщення антикафе здано в оренду і там знаходиться якийсь пункт для видачі посилок чи щось таке. Команда антикафе розлетілася різними містами й країнами. Іноді ми спілкуємося, але поки не виходить робити спільні проєкти. Релокувати простір ми не намагалися, бо вивезти обладнання звідти було неможливо», — розповідає Ксенія.
«Ми — Бердянськ»
Діяльність громадської організації «Час Є», як і до повномасштабного вторгнення, залишилася спрямованою на бердянців. Запустили проєкт «Ми — Бердянськ».
«Ми придумали, що ми можемо підтримувати наших людей на відстані. Коли був карантин, ми все одно намагалися зустрічатися і спілкуватися в реальності (звісно, дотримуючися правил безпеки), а не робити наші заходи онлайн. Але повномасштабне вторгнення змусило нас все ж таки виходити в онлайн і робити івенти по зуму. Ми намагалися врахувати помилки інших і робити цікавезні творчі івенти для бердянців, щоби витягнути їх в онлайн і змусити спілкуватися. На подив, це нам вдалося.
Як виявилося, ніхто тебе так не зрозуміє, як людина з твого міста, яка теж вимушено евакуювалася».
Психологиня проєкту й активна мешканка Бердянська Марія Зверяка проводила групові зустрічі та індивідуальні консультації для спільноти щотижня. Крім цього, завдяки проєкту окупований Бердянськ не випадав з інформаційного поля. Наприклад, команда робила творчі воркшопи.
«А потім з творчих робіт ми створили виставку у Львові про Бердянськ під назвою «З кожною моєю думкою про дім, його стіни стають міцнішими», кураторкою виставки була Олена Субач. Потім ми створили плакатну виставку про Бердянськ, яку розповсюдили по всій Україні й навіть вже за її межами».
Частину матеріалів з виставки можна переглянути онлайн на сайті проєкту. Його створили спеціально для тих, хто не зміг потрапити на жодну виставку офлайн.
«Яке сьогодні море в Бердянську?»
Також, під час однієї зустрічі спільноти «Ми — Бердянськ» у 2023 році в Карпатах, з'явилися ідея — реалізувати проєкт, що дозволяє кожному, хто зараз знаходиться далеко від рідного краю, побачити й відчути Азовське море. Так з'явився проєкт «Яке сьогодні море в Бердянську?». Сайтом наразі займається редакція з однієї людини — Оля його наповнює, коли має час поза іншими проєктами. Він має кілька напрямків:
«Основна ідея — сайт має слугувати хабом, тобто останньою точкою взаємодії, де люди перевіряють інформацію про якусь організацію. Бо наразі мати соціальні мережі недостатньо. Все-таки солідні всі організації мають сайт.
Ну і третя, головна мета, — донати. Донати бердянським хлопцям, які служать у війську».
Фото: Яке сьогодні море в Бердянську?
Оля пояснює, що інколи команда отримує фото моря з Бердянська. Наразі на сайті є одне фото на головній сторінці, його важко оминути.
«Періодично ми змінюємо, коли отримуємо більш свіже фото з Бердянська. Наразі це відбувається мінімум раз на місяць. Те фото, що зараз — останнє фото з Бердянська. В цілому, будь-хто, кого ми знаємо, може надіслати нам фото з Бердянська, Азовського моря».
Надалі сайт планують поступово розвивати:
«Плануємо розвивати рубрику про бердянських митців, які щось створюють своїми руками. Плануємо наповнювати блог. Все, що нам в голову прийде — будемо додавати. Зараз головний план – це все-таки налаштувати на нього ефективну рекламу. Вона вже налаштована. Я бачу, що там є трафік, є кліки, є переходи на банку. Я не можу простежити, чи це обертається хоч в якісь донати. Але я знаю, що це треба розвивати й покращувати. Бо сайт вже живий. Це тільки початок».
Частинка Бердянську у Львові
З окупованого Бердянська Ксенія переїхала до Львова, де вже встигла відкрити кав’ярню з колоритом Приазов'я, що також нагадує про рідне місто.
Кав’ярня називається «Дзендзик» — це назва острова у Бердянській затоці. Острів є символом міста, адже для багатьох Дзендзик був місцем, де можна спіймати дзен. Таку ж атмосферу намагаються створити в кав'ярні.
У кав'ярні також працюють дві дівчини з Бердянська. Там відбуваються зустрічі книжкового клубу, настільні ігри, майстеркласи (з малювання, плетіння з бісеру, виготовлення вінків тощо), проводять фотовиставки.
Окрім цього, Ксенія у Львові організовує творчі події для бердянців і всіх охочих. А також проводить зустрічі для розвитку креативності для жінок переселенок і волонтерок хабі спільноти Марш жінок.
