Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Рік прожила у прихистку
«Цілий рік я прожила у прихистку для вимушено переміщених осіб, який ми створили силами волонтерів та партнерських організацій, через який пройшли понад 4500 людей, що тікали від війни. Там я реалізовувала свої усі навички та досвід, який набула протягом життя. Комунікаційні допомогли мені домовитися про забезпечення прихистку необхідними ресурсами для максимального комфорту, наскільки це можливо у підвальному приміщенні. Навички виховательки дали змогу організувати дозвілля для дітей. Тут на часі стали й мої творчі здібності. Важливими були усі навички: водійки, тренерки з йоги, тілесної терапевтки, журналістки, психологині, кухарки тощо», — каже Катерина.
Катерина Чернова в шелтері для тимчасових переселенців
Психологиня підкреслює, що волонтерство для неї — це глибинне бажання змінити щось на краще своїми кращими навичками.
З початку повномасштабного вторгнення волонтерство Каті змінювалося залежно від обставин. Вона говорить, що лише застосовувала ті навички, якими володіє. Це було й кураторство у шелтері, онлайн групи підтримки, де кожного дня люди могли зустрічатися, підтримуючи один одного.
Заняття в рамках ретриту, що проводить фонд «Світ українцям»
«Поки одного дня я не помітила своїх ознак вигорання. Я помітила їх у людей, що були поруч. Мене покинула моя легкість, основний критерій мого ресурсного стану, важкість заполонила навіть просте щоденне спілкування, і тоді мені згадалося моє довійськове життя, втрату якого я так і не встигла відгорювати. І у момент, коли я була готова до горювання, воно перетворилося на ресурсний стан.
І я згадала про той потужний ресурс, неймовірний ефект, який мали ті ретріти, які я із величезним захопленням і любовʼю організовувала. Відтоді вся моя волонтерська діяльність перейшла у пошук можливостей організації ретритів для відновлення ресурсів та ментального здоров’я тих, хто щодня допомагає іншим», — пригадує Катя.
А далі волонтерство переросло у створення благодійного фонду, директоркою якого стала Катерина Чернова.
Катерина отримала диплом магістра психології, тому розширила свою діяльність. Саме цим напрямком здебільшого і займається наш фонд «Світ українцям». Команда нараховує 15 психологів, а діяльність охоплює різні категорії населення.
Заняття в рамках ретриту, що проводить фонд «Світ українцям»
"Маю щастя реалізовувати свою улюблену справу"
Психологи фонд «Світ українцям» проводять зустрічі, психоемоційні тренінги для працівників поліції, медиків, органів місцевого самоврядування, психологічні групи підтримки для підлітків та для їх батьків, надаємо всебічну психосоціальну підтримку вимушено переміщеним особам, для родин та для жінок які чекають своїх чоловіків з війни. І це необхідна допомога зараз для кожного українця.
«Але найголовніше, чого я змогла досягти за ці 2 роки — це можливість повернути радість свого до військового життя. Я змогла знов повернути собі ту справу, яку я неймовірно люблю — організовувати поїздки (ретріти), збирати людей, і створювати таку атмосферу, де учасники можуть відчувати спокій, затишок і турботу. Атмосферу, де можна поставити на паузу щоденну метушню, переживання та тривогу і заглиблюватися у дослідження та пізнання себе, свого тіла та своєї ідентичності. Я б сказала, що це особистий приклад того, що життя продовжується і воно може бути щасливим попри те, що війна продовжується.
Це не означає, що я не відчуваю люті, втоми, безсилля, виснаження. Це означає що я знов маю сенси й мету.
Я знов маю щастя реалізовувати свою улюблену справу, що спирається на моїх глибинних цінностях, і це надає сенсів моєму життю», — ділиться Катерина Чернова.
Психологиня каже, що основні ознаки вигорання — це коли звичні способи відновлення вже не мають того ефекту, тої сили, як то було раніше. Наприклад прогулянки, або творчість. Втрата смаку до життя — це одна з ознак вигорання.
Катернина Чернова
«Часом я сама відчуваю виснаження й емоційне вигорання. Інколи не вистачає сил помітити вчасно перші ознаки й тоді важко повернути собі відчуття легкості. (А для мене це основний критерій оцінки заряду «моєї батарейки»). От тоді й доводиться «згадувати», а саме пригадувати, повертати себе. І для мене це можливо лише через зупинку. Взяти паузу і почати спостереження.
А це ще один критерій мого ресурсного стану. Знов торкнутися цієї дивовижної здатності — щиро дивуватися тому, як неймовірно влаштований цей світ.
Тоді краса та енергія знов поволі починають повертатися в життя, хвиля «важких» подій змінюється потоком «випадковостей», про які насправді не випадкові. Тоді повертається смак життя і бажання створювати красу навколо. У моєму випадку це стає можливим лише після споглядання».
Тож, після усвідомлення бажання повернути радість довійськового життя, психологиня почала виношувати думки про способи організації ретритів. Тоді й настав час діяти.
Заняття в рамках ретриту, що проводить команда фонду «Світ українцям»
Дбати про тих, хто піклується про нас
Проєкт ретритів розпочався зі знайомства з представниками йога спільноти, що збудували невеликий будинок (йога центр) на околиці села Житомирської області біля озера та лісу. На меті створення цього центру стала ідея допомоги іншим, реабілітація.
«Наші цілі збіглися і ми домовились про пілотний проєкт-ретріт, що мав внутрішню назву «волонтери для волонтерів», бо був побудований виключно на власних ресурсах.
Зі свого боку я розробила програму, що охоплювала різноманітні способи ментального відновлення, розвантаження, пошуків ресурсів, самоусвідомлення та саморегуляції.
Йога, танцювальні практики, арт-терапія, театральна імпровізація, робота з метафоричними картками, вечірні посиденьки з гітарою біля багаття — все це дозволяло учасникам знайти своє «тихе і безпечне місце» у контакті з собою», — каже Катерина.
Спочатку команда психологів провела 6 ретритів, в яких взяли участь змогли запросити більше 150 учасників. Психологиня побачила конкретний ефект — емоційне зцілення людей, тому продовжувала шукати можливість розширення та зростання проєкту.
Учасники ретриту, що проводить фонд «Світ українцям»
Сьогодні проєкт значно розширився й має підтримку міжнародних партнерів, що дозволяє охопити ширшу аудиторію у трьох прифронтових областях: Миколаївської, Запорізької та Херсонської. Волонтери, медики, рятувальники, органи місцевого самоврядування, журналісти, представники громадських організацій — люди, що дбають про інших, але нерідко забувають піклуватися про себе.
В команді працює п'ять тренерів, що наповнюють програму ретріту частинкою свого безцінного досвіду.
Психологиня каже, що мріє про згуртоване, обʼєднане ідеєю відтворення української культури та ідентичності, суспільство. Її мета — зробити свій внесок в реалізацію цієї мрії.
