Барабани та живе спілкування. Як в Запоріжжі святкують Колодій в урочищі Сагайдачного

Є багато складових Колодія чи Масниці в українській традиції — від вареників до спалювання опудала, як символу минулої зими й всього лихого. Втім, запоріжці більше зосереджуються на дружній атмосфері свята.

Свято Масниця у Запоріжжі. Діти підпалюють опудало Автор: Єва Миронова

"Нам просто необхідно перезавантажуватись"

Близько десяти років в історичному місці — урочищі Сагайдачного — запоріжці прощаються з зимою, з надією на вдале весняне відновлення. Тут і спалення опудала, і барабанне коло, і хороводи й смаколики.

Але, як каже постійний організатор події — відомий запорізький художник, скульптор, кераміст, історик Олександр Шкаліков, головне — це неформальний підхід.

"Мене цікавить сам емоційний фон і неформальний підхід. Те, що ми тут — в урочищі Сагайдачного — робимо неформальне свято. Як би поєднання Burning Man (відомий фестиваль в пустелі Блек-Рок штату Невада, - авт.) язичницьких традицій і з якимись нашими уявленнями про свята.

У людей є потреба у святкуванні чогось, навіть зараз, тим паче зараз. І нам завжди хочеться якимсь чином це одягти в ритуал, поєднати з подією. В такому випадку це прихід весни: зима закінчується, ми зустрічаємо весну. В той самий час — це і перезавантаження.

У нас ще накопичення стресів і всілякого негативу зараз ще більше, бо йде війна. Особливо це відчувають прифронтові міста, як Запоріжжя. Тому нам просто необхідно перезавантажуватись", — говорить Олександр Шкаліков.

За багато років склалося враження, що запорізький Колодій відбувається сам по собі, позаяк в останні роки немає ніяких анонсів, запрошень-оголошень тощо. Всі, кому треба, знають. Тому тут збирається доволі вузьке коло людей, втім часто це саме місцеві лідери думок та настроїв.

"Я вважаю, що все що робиться щиро та від душі, все що дає людям красу та радість, все що корисно та цікаво, все що допомагає місту та пробуджує свідомість та відповідальність громадян, все що наближає Перемогу — ТАК, це важливо і потрібно робити.
Все що робиться формально для галочки, якщо форма не має змісту, якщо йде лише освоєння бюджету, та метою є чиясь особиста вигода — НІ, таке робити не треба", — підкреслює слова організаторів лідер колективу “Umbata afro drum school” Сергій Лавріненко.

Запорізький Колодій з барабанами

До речі, без барабанів не обходиться жоден запорізький Колодій. І саме традиційні барабанні ритми створюють своєрідну атмосферу “шаманства”.

“Подивився фотоархів, ми в урочище Сагайдачному на Масницю буваємо з 2014 року. Навіщо беремо участь? Відповідь проста — люди йдуть до людей. Ми поважаємо організаторів цієї події, знаємо, що все це робиться щиро, від душі, з повагою до історії та традицій нашого краю, нашого народу України. Нам все це резонує та цікавить, тому й хочеться бути причетним та щирим навзаєм.
Крім того “Umbata afro drum school” ніколи не була комерційним проєктом, це скоріше зібрання людей, закоханих у барабани, тому ми просто буваємо там де хочемо бути, та й все…

"Ми приходимо та граємо — комусь це подобається, когось це заводить… ну й добре — якщо люди посміхаються, пританцьовують, сідають з нами грати, особливо діти — то це ж супер — якась магія відбувається таки"

Якщо говорити про свято — після зими приходить весна, по новому запускається рік, та у кожного є надія, що якось буде краще ніж було, тому символічно робиться обряд позбавлення від зайвого та поганого, щоб полегшити свідомість для нових справ”, — ділиться лідер барабанників Сергій Лавріненко.

Барабанне коло на запорізькій Масниці. Сме під ритми барабанів все відбувається Автор: Єва Миронова

“Так сталося, що вже 10 років, особливо останні два роки, українці понесли багато горя та втрат від сусідньої країни-агресора та особливо кремлівського упиря та його прибічників, тому перемога України, її захист, суд та знищення цієї потвори у кремлі — є мрія кожного українця, включно дітлахів. Тому й не дивує постать опудала, яке ми спалюємо на Масницю, задля здійснення мрій. Хтось говорить, що це схоже на вуду… ну нехай вуду, аби тільки допомогло у боротьбі”, — додає організатор “Umbata afro drum school”.

Масниця на Скельній стала родинною традицією

На запорізькій Масниці, зазвичай, дуже багато дітей, бо саме дітям найбільше подобається бавитись біля води на березі Дніпра, ласувати солодким й підпалювати опудало.

"Свято Масниці з дитинства асоціювалося в мене виключно з млинцями однієї весняної неділі.
І лише років шість тому, коли ми з дітьми вперше потрапили на Скельну, на це неймовірне дійство, воно стало для нас традиційним.
І ця традиція прекрасна! Вона для мене про теплу, живу, активну спільноту, про близьких по духу людей. Про можливість обійнятися, відпустити всі лиха й образи, спаливши їх на яскравому вогнищі", — каже жителька Запоріжжя, психологиня за фахом, Олена Філь.

Маленькі запоріжці готуються підпалювати масничне опудало. Отримують безпекові інструкції. Автор: Єва Миронова

"На Колодій на Скельній ми з родиною ходимо вже майже десять років. Пропустили тільки раз — у березні 2022... Для мене це — приклад ідеальної самоорганізованості, громадянське суспільство в дії, а не в мріях. Один скрутив опудало, інший заготовив дрова, хтось насмажив млинці, хтось влаштував хоровод або барабанне коло... Ніхто не керує, не контролює, все відбувається ніби само собою. Власне, це спалювання опудала — і є головна традиція нашої родини на це свято. Молодші сини вже з січня починають планувати, як запалюватимуть факели. Ну і, звісно, смаження млинців. Маємо і ще одну маленьку сімейну традицію із зустрічі весни — у своєму дворі спалюємо паперові сніжинки, вирізані дітьми на початку зими для прикрашання домівки. Колодій для нас завжди був прощанням зі старим і зустріччю нового. Історичне підґрунтя раніше не дуже цікавило. А от тепер починаємо досліджувати традиції й історію", - говорить Ольга Фанагей-Баранова, журналістка, мама чотирьох синів.

Колодій. Олександр Шкаліков, Олена Філь, Ольга Фанагей-Баранова. Автор: Єва Миронова

"Колодій в урочищі Сагайдачного — одне з найулюбленіших свят нашої родини. Син чекає його і згадує протягом всього року. Адже може урочисто пройти зі смолоскипом і підпалити опудало. Для дорослих же це — ритуал очищення, позбавлення всього старого, темного, померлого, неактуального. Люди роблять з ганчірʼя та бадилля фізичне уособлення мороку — мотанку, яку із задоволенням відправляють у вогонь. До речі, останнім часом йдуть суперечки, чи є лялька-мотанка чимось дійсно прадавнім, чи це вигадка останніх століть. Але мені здається, це знання не так важливе. Особливо в ритуальному контексті.

Ми починаємо повертатися до питомо українських страв у ці дні. Все менше млинців на столах, все більше вареників та пампухів із різними начинками.

Є безліч цікавих статей із дослідженнями і рецептами цього року", — розповідає запорізька культурологиня Льона Радченко.

"Ворог має піти з нашої землі"

Третій рік повномасштабної війни наклав свій відбиток на запорізьку Масницю. Запоріжці мріють про перемогу й спалюють опудало головного російського агресора — путіна.

"Все, що ми робимо, пов`язано з думками. Спочатку ми думаємо, потім реалізуємо. В цьому випадку думають багато людей. І в просунутих суспільствах з сильним егрегором — це дуже дієво, бо це не фікція, а щирість. Звісно, ми розуміємо, що ніякого путіна ми не знищимо таким чином, але думаємо в цьому напрямку, що ворог має піти з нашої землі", — каже Олександр Шкаліков.

Ритуальне спалення всього лихого напаредодні весни. Колодій. Запоріжжя 2024 Автор: Єва Миронова

Організатор й натхненник свята в урочищі Сагайдачного додає:

"Ну от скільки ми спалювали опудало? Ну нехай там воно горіло пів години, здається. Але головне те, що поряд із цим. Тобто приходять люди, які спілкуються, обмінюються думками. Це живі люди — не "оцифровані". Багато хто розвіртуалізується тут. І всі ці живі знайомства відбуваються навколо події спалювання. Саме спалювання — це умовне очищення, знищення.

Спалювання - це деструктивний процес, але не в негативному сенсі, а в позитивному. Це руйнування старої структури, яка вже віджила своє.

Тому раз на рік ми спалюємо те негативне, що накопичилось за рік. Накопичилось на рівні фізичному в тілі й ментальному в суспільстві. З цим димом і вогнем ми відпускаємо в повітря все неприємне, негативне".

Колодій в урочищі Сагайдачного Запоріжжя, 2024Автор: Єва Миронова