Степногірська ОТГ за 15 км від фронту – ближче до окупованої Василівки, звідки російські військові постійно обстрілюють селища територіальної громади. І, попри те, що з самого Степногірська дітей евакуювали, у Приморському залишаються багато родин з дітьми, які не хочуть евакуюватись. Ба більше – тут мешкає декілька багатодітних родин.

"Ось сусід загинув. У нас тут "весело""

Прифронтове Приморське Степногірської ОТГ Запорізької області розташоване на березі Каховського водосховища, яке наразі осушене через підрив російськими окупантами цього літа Каховської ГЕС.
Ворог часто обстрілює селище, адже розташовується, як навпроти – через осушене водосховище, так і одразу за селищем – на теренах окупованої Василівки.

"У нас кожен день "літає". І вдень і вночі. І вночі був обстріл, і позавчора був обстріл. І вчора тут було… Ось сусід загинув. У нас тут "весело"...", - каже житель Приморського Володимир, який мешкає на окрайку, де через висушену Каховку видно вже окуповану Василівку.

Обстріли ПриморськогоВолодимир, який мешкає на окраїні Приморського, показує наслідки ворожих обстрілів. Автор: Єва Миронова

Володимир каже, що лишився сам на всю вулицю. Після нещодавнього масованого обстрілу окупантів, коли були розбиті біля десятка будинків й загинув його сусід, виїхали всі, окрім нього. Він залишається, позаяк немає коштів на житло в більш безпечному місці, шкода кидати свій будинок, хоч дружина і виїхала в Запоріжжя.

"Ні не хочу їхати, не хочу. Поки що не буду. Притисне – поїду. Але, якщо говорити про бажання, то не хочу, бо тут мій дім. Ну живемо-живемо, страшно. Страшно. Ну, а що робити? Я не можу покинути це все — доглядаю і за будинками сусідів".

Обстріляні ворогом будинки в ПриморськомуВолодимир залишився один на всю вулицюАвтор: Єва Миронова

"То вже їх реальність" - багатодітна мати вважає, що діти звикли до обстрілів

Попри постійні ворожі обстріли в Приморському залишається дві тисячі жителів. Серед них щонайменше 600 дітей. І, навіть, багатодітна родина. У Галини семеро дітей – від двох до 15 років.

Галина і дітиГалина чотирма дітьми, троє з її дітей в цей час в будинку на онлайн-заняттях Автор: Єва Миронова

"Я вам відверто скажу: дома краще, ніж будь-де. Ми вже мали досвід евакуації — діти не хочуть їхати. Діти навчаються дистанційно. І ми не скаржимось, бо інтернет частіше є, ніж його немає. Важко, але ми вчимося, максимально підключаються всі до уроків. І старші допомагають молодшим, молодші допомагають ще молодшим. Так проходить наше життя", — каже багатодітна мати Галина.

Старший син родини Давид, каже, що на чужині не відчуває себе вільним. Досвід евакуації не приніс позитивного результату — хлопчик рвався додому — в прифронтове Приморське.

"Дома все своє, всі знайомі. Ми один раз виїхали, мені не дуже сподобалось, тому що там дуже другі правила: “Там не те, там не це… і не дуже все. Все за розкладом — важко в місті жити. А дома захотів на вулицю, вийшов, гуляєш на свободі", — каже Давид.

Чоловік Галини працює священником у міській церкві й допомагає лагодити будинки місцевим. Попри все у родини тут хазяйство — чотири кози, корова, домашні птахи — все життя великої родини.

"За можливістю люди евакуюються, як дуже багато чи сильно гепає. Але, мені здається, що той, хто на своїй землі, той на довго не виїжджає. Багато людей і повернулися. Ми теж виїжджали, але повернулися. І мені здається, що більше вже нікуди не виїду", — підкреслює багатодітна мати.

Син Галини, Приморське, Багатодітна родинаОнлайн навчання в ПРиморському. Середній син Галі на уроці.Автор: Єва Миронова

Діти Галини майже цілий день гуляють у дворі. Старші дбають про господарство, допомагаючи батькам. Під час обстрілів ніхто не ховається ані в підвал, ані в сховище.

"Ми, напевно, вже звикли. У нас тут часто було, що і поблизу тут біля ферми гепало, і по балці гепало, і по полю. Просто, може, що в мене дітей багато, то вони гуляють й не звертають уваги — то вже їх реальність", — каже багатодітна мати.

Старший син Давид хвилюється не за себе, а тільки за молодших братів та сестер.

"Я більш за малих боюся, бо Надя з Мірою бувають так лякаються, що можуть відразу й заснути після вибухів поруч. Мірік (молодший, - ред.) буває, що істерику закатить. Данило, як і я, не дуже боїться. Маша зовсім не боїться, бо у неї свій світ, вона у своїй реальності. Ярік, побоюється, але не дуже", — говорить 15-річний хлопчина.

Приморське, Багатодітна родинаВид на будинок багатодітної родини. Білизна сушиться у дворі. Автор: Єва Миронова

Без води та допомоги на опалення

Кума Галини Тетяна – волонтерка, що допомагає місцевим жителям та військовим, підтверджує, що за останні пів року багато людей повернулися в Приморське. І на те є причина.

"Говорили, що спочатку допомагали, годували, харчування – все це було безкоштовно. Ну а потім сказали, що "люди, шукайте квартири", і виїжджайте з цих баз, і вселяйтесь по квартирах. А за квартиру зараз дуже дорого платити. Звідки у людей такі гроші? І вони повертаються зараз додому всі. Усі повертаються додому. Тому що безкоштовно самі розумієте, ніде нічого не буває", - каже Тетяна.

В Приморському, через обстріли, часто пропадає електрика. Це заважає навчатися старшим, які підключаються до уроків онлайн. Втім, діти не сумують за навчанням в мережі, але сумують за рідною школою, пригадуючи офлайн навчання.

Приморське, Багатодітна родинаДвір багатодітної родини. ПесАвтор: Єва Миронова

"Пам'ятаю, коли була школа, я зранку найперший приходив. Приїжджали друзі спочатку з того краю села, потім – з цього. До уроків сиділи грали, списували домашні завдання один в одного. Вчили вірші".

Ще одна проблема приморців – нестача технічної води, яку брали з Каховського водосховища. Зараз на місці «моря» - зарості комишу й молодих дерев, а також калюжі вдалині. А сотні приморців не мають води.

"А води не буде. Найближчим часом навряд щоб у нас вода з'явилася, бо від Каховки пустеля залишилась спочатку, а зараз вже посадка. Після війни подивимося, поживемо – побачимо. У цей час зараз, хто його робитиме щось? Ніхто нічого не робитиме", - каже волонтерка Тетяна.

Приморське без води. Обстріли й спустошена КаховкаПриморське обстріляний російськими окупантами колодязь. Води немає.Автор: Єва Миронова

На щастя, в будинку багатодітної родини є питна вода. Їм пощастило жити біля свердловини, яких в Приморському три. Але багато місцевих жителів на краю селища були залежні від висохлої Каховки.

Суха Каховка з рослинамиВисохне Каховське водосховище. Після підриву росіянами Каховської ГЕС, поросло деревами й кущами. Автор: Єва Миронова

Приморці перезимували на власному пальному, позаяк в цьому році не було державної допомоги прифронтовим селищам у забезпеченні пальним – дровами, брикетами.

"Ну, державної допомоги, на жаль, в цьому році немає, але ми звертаємося до шістьох благодійних фондів – зверталися до всіх, до кого можна, хто може відгукнутися й надати допомогу в деревині або в пелетах. Великим коштом цієї зими самі купували дрова", - ділиться Галина.

Приморське. Діти Марік (молодший син Галини) з прапором. Автор: Єва Миронова

Багатодітній родині нерідко допомагають волонтери й військові, і діти Галини завжди їх чекають.