Редакція "О, море" дізналась, які надії й проєкти Олексій будує зараз, та як бачить майбутнє – своє і свого моря.
Гори допомогли втриматися "на плаву"
З Генічеська Олексій виїхав о п'ятій ранку, в перший день великої війни. Під акомпанемент вибухів. За спиною чоловік залишив успішний бізнес та любов всього свого життя – Азовське море.
Туристичний сайт бронювання місць відпочинку "На море" (зараз – на "На море і в гори") охоплював 12 міст та основних морських курортів Півдня: від Бердянська, до Одеси та Затоки.
"Карпатський розділ з’явився на сайті у 2019 році, після однієї з мандрівок в гори. Ми додали 13 різних місць, місцевих курортів. Трошки ми над ним працювали, проте не дуже старанно, бо були більш зосереджені на морях – в цьому напрямку було повно роботи і перспективи", – згадує Олексій.
Олексій на одній із заток
У 2023 році цей розділ сайту дуже допоміг підприємцю втриматись на плаву – певну частину його майна забрали росіяни, а про туризм до окупованих міст можна згадувати хіба з гіркою посмішкою.
Рибки й каяки
Олексій родом з Генічеська, який всеньке життя був курортним містом. У 2008 році чоловік відкрив на березі моря маленький ресторанчик. Заклад втесався в лінію інших невеличких закладів, де кожен міг знайти собі щось до смаку: ні мангалам на шашлик, ні пивним бочкам сумувати не доводилось. Проте з часом міський пляж Генічеська почав "втрачати" пісок через природні причини – за кілька років Олексій почне професійно вивчати, чому так відбувається і що з цим можна зробити. Разом з піском пляж втрачав і відвідувачів. Ресторан перестав приносити прибуток, і Войцеховські вирішили його закрити.
Піски Сиваша
Та Олексій не здавався. Наступного року чоловік разом з партнером заснував лінію маленьких кіосків з рибками "гара руфа". Екзотичні рибки харчуються відмерлою шкірою – якщо опустити у воду ноги, вони швидко роблять масаж і полірування п’яток.
"Така практика поширена в Азії, в Таїланді. Ці маленькі кіоски стояли в Генічеську, на Арбатській стрілці, біля термальних джерел та найпопулярніших базах відпочинку", – розповідає підприємець.
Олексій Войцеховський
Все успішно працювало, але на досягнутому Олексій зупинятись не хотів – і у 2017 році запустив спершу додаток "На море", де можна було обрати собі базу відпочинку. А потім застосунок переріс у повноцінний сайт.
Окрім рибок, Олексій ще раніше створив невелике кафе з фастфудом. Там люди могли схрумкати бельгійську вафлю чи випити коктейль з видом на море. А потім чоловік загорівся ідеєю придбати власний флот каяків – і продав кафе.
Олексій на каяках
"Я відкрив каяк-клуб у 2019, а у 2020-2021 він уже дуже швидко розвивався. Ми робили екскурсії лиманом Азовського моря та Сивашем (система мілководних заток на заході Азовського моря, від якого відокремлюється Арабатською стрілкою, – прим.редакції). Показували людям вечір на морі – інколи просто сиділи на каяках і спостерігали, як сонце повільно опускається у воду", – згадує чоловік.
Олексій – сертифікований гід. Екскурсії, які він пропонував туристам, обіймали усе узбережжя Азовського моря. Підприємець розповідав про історію, формування та сучасний стан природних див України – і показував красу Сиваша настільки щиро, наскільки вмів. Все йшло добре.
Захід сонця на морі
"Я переїхав на нове місце, більш зручне для походів, і звідти працював. На 22-й рік були просто наполеонівські плани з розширення різних ділянок робіт, каяк-клубу. Уже узгодив розширення земельної ділянки з місцевими чиновниками на лимані, хотів зробити невеличкий пляж, безкоштовний для клієнтів", – згадує підприємець.
Ще чоловік планував пішохідний маршрут по Сивашу. Ідей і планів на найближчі десять років Олексій бачив купу – і для свого розвитку, і для розвитку узбережжя, яке він так любить.
Захід сонця на Рожевому озері
"В Україні тільки на Арбатській Стрілці можна побачити, як сонце встає з моря, і сідає в море. Вона та частина Генічеська географічно розташовані так, що їх обіймають лиман та Сиваш. Я не знаю, де таке ще можна побачити на Азовському морі", – говорить підприємець.
Знайомий підприємця з Генічеська займається карате. До повномасштабного вторгнення кожного ранку чоловік починав з медитації та пробіжки на березі лиману – ловити сонце, доки воно підіймається над водою. Інколи зранку каратисту вдавалось зазнимкувати, як сонячне проміння відбивалось від вод Утлюцького лиману та огортало його балахоном, що сяє, як крила янгола. Більше Олексій ніде такого не бачив.
Медитації на Азовському морі
Азовське море – найтепліше у світі
Після евакуації підприємець переїхав в іншу область України. За його вікном також зміїться річка – проте для людини, яка виросла на морській солі, цього не достатньо.
"Це болюча тема. До великої війни не було жодного разу, щоб я провів далеко від моря більше як місяць. Майже 10 років я прожив у Херсоні, але все одно декілька разів на місяць їздив з Генічеськ. Не тільки через рідних, а через те, що для мене море – це енергія, а не просто водойма. Може це енергія Світового океану, я не знаю. Але моя емоційна батарейка біля моря заряджається так, що я ще довго можу працювати і креативити, створювати нові ідеї", – розповідає підприємець.
Азовське море
Олексій уже понад два роки не бачив моря. В галереї його телефону є дорогоцінне останнє фото Арбатської Стрілки, зняте 23 лютого. За 12 годин до того, як окупанти вторгнуться на Херсонщину.
"Море в той день було надзвичайно спокійне, майже штиль. Прозоре, чисте. Я завжди брав каву до моря, на свої 15-20 хвилин ретриту. Походив по берегу, послухав шум, поїхав додому. Це останнє, що я пам’ятаю. Море для мене – це життя", – гірко згадує чоловік.
Крайнє фото моря на телефоні Олексія
Олексій розповідає, що Азовське море – найтепліше у світі.
"Ця статистика офіційна, і так воно і є. Воно дійсно найтепліше – не просто фізично, а ще і духовно", – пояснює чоловік. Підприємець говорить – коли говорить про своє море, по його шкірі бігають мурахи.
Стати берегознавцем та писати про Сиваш
У 2023-му році Олексій подав документи до Херсонського державного університету, який евакуювався в Івано-Франківськ.
"У 2020-му році до нас("Асоціації гостинності Генічеського району" – спілки небайдужих підприємців, які об'єдналися для лобіювання інтересів працівників туристичного бізнесу, – прим.редакції) в рамках одного з грантових проєктів USAID приїхала делегація з архітекторів і науковців. І ми з ними разом опрацьовували питання, які локації Генічеська та Арбатської Стрілки можна було б переробити й змінити, для того, щоб вони стали туристичними магнітами", – розповідає чоловік.
Олексій на каяках
Так в Олексія з’явилась можливість поборотись за пісок на головному пляжі Генічеська, який постійно вимивало штормами.
"Що влада тільки не намагалась робити! І берегові укріплення, і насипи якісь. Нічого не допомагало. А що таке пляж в курортному місті без піску?", – пояснює підприємець.
Проблему опрацьовували з одним зі спеціалістами та декількома професорами з Херсонського ХДУ.
"Саме професорів з берегознавства. І мені чогось так дуже до душі це припало, що ми почали з ними працювати над цією проблемою. Навіть один з професорів приїжджав до мене в каяк-клуб. Далі ми порадили місцевій владі все ж таки зробити офіційне дослідження, щоб нам видали "діагноз" – чому зникає пісок і що зробити з тим, щоб він був. І міська рада саме за нашим запитом підписала контракт з цим професором. На вивчення проблематики", – розповідає Олексій.
Олексій серйозно взявся за проблему вимивання піску у Генічеську
Після початку повномасштабного вторгнення плани та домовленості змінились, але не ідеї та прагнення підприємця. Коли той самий професор розповів чоловіку про можливість навчатись на магістратурі на берегознавця, Олексій підготувався до вступу, та був успішно зарахований до університету.
"Держава потребує спеціалістів в цій сфері. Є великий запит. А фахівців небагато. І я завжди хотів отримати спеціальність берегознавця, але часу не вистачало. А тепер я вже рік навчаюся на магістратурі. І якраз ми вже обрали собі тему магістерських робіт – буду писати саме за проблематикою рідного Сиваша та наших проток. Азовські проблеми. Моя рідна і болюча тема", – говорить підприємець.
Море і гори/е
Наразі чоловік активно працює над гірським напрямком відпочинку українців. Розповідає, що обмінюється досвідом з горянами – як вони захоплюються морськими пейзажами, так він – Карпатами.
Тепер сайт називається "На море і гори"
"Гори – моя батарейка номер два. Ми, степові люди, звикли до інших пейзажів. А тут інша велич. Зараз питання відпочинку для українців – це не розкіш, а необхідність. Щоб не зійти з розуму", – скрушно говорить чоловік.
Гори
Олексій навчається та дуже сподівається, що зможе застосувати свої знання на практиці. На вільному Азовському узбережжі.