Не зважаючи на небезпечну ситуацію неподалік лінії зіткнення, волонтери не припиняють допомагати громадам, що потерпають від російських бомб. Одним із таких волонтерів є поляк Ігор Трач, який вже два роки возить в Україну гуманітарну та військову допомогу.

Про свою останню поїздку на Запоріжжя і 63 за ліком в Україну від початку вторгнення Ігор розповів у своєму фейсбуці.

Що відомо про Ігоря Трача?

Коли в лютому 2022 року Росія атакувала Україну, Ігор перебував на змаганнях. Він – багаторазовий чемпіон світу з гонок на собачих упряжках, що не зміг стояти осторонь від війни.

На його перші пости про збір допомоги для України відгукнулося чимало його співгромадян, тож вже після перших своїх поїздок він створив «Фундацію Ігоря Трача», частиною якої сьогодні є вже 10 людей. Завдяки цьому він та його однодумці щомісяця привозять в Україну гуманітарну та військову допомогу.

«Найбільше [мене] шокувала жорстокість росіян. Що я чув від них – це те, що колись читав у книжках про жорстокість фашистів. В Україні побачив повторення цих звірств після 70-річної перерви. [Тому] моя допомога буде не спринтом, а ультрамарафоном, і психологічно до цього готовий», – зізнається волонтер в інтерв'ю виданню «Подолянин».

Якою була поїздка волонтера в Оріхів?

Доїхавши до Оріхова разом із військовими, машина Ігоря вкрилася пилом. Її припаркували за стіною одного з вцілілих будинків, щоб мати хоч якийсь захист від російських FPV-дронів. Від лінії фронту Оріхів відділяють усього 4 кілометри, тож окупанти не цураються тероризувати цивільних.

Доставити допомогу в місто для Ігоря було важливо тому, що звичайно допомога до Оріхова вже не доїздить. Проте в місті, зруйнованому на 95%, у підвалах досі живе близько тисячі людей.

Ігор спілкується з місцевимиФейсбук волонтера
Генератор, куплений на гроші польської благодійної організаціїФейсбук волонтера
Зруйнована будівля в ОріховіФейсбук волонтера

«Треба було швидко розвантажувати запаси, коробки з їжею, одягом, ліками, косметикою. Час був вирішальним, бо [якщо робити це] занадто довго, російський дрон зможе побачити нас, і буде приліт сюди або навіть туди, де досі живуть люди.

Ми знаходимося в досяжності майже кожної зброї ворога. Немає води, світла, опалення, я спитав стареньку, як вона тут досі живе, вона відповіла: "Це мій будинок і я його не віддам росіянам". Десятиповерхові будівлі, розірвані навпіл, світяться дірками. Вулиці міста порожні, а уламки від бомб, скинутих з російських літаків, датуються 1946 і 1953 роками», – розповідає про Оріхів Ігор.

Перед тим команда Ігоря також передала Запоріжжю 3 потужні генератори, допомогу дитячим будинкам та корм для тварин у притулках. Вони вважають за важливе не просто «завозити» допомогу в Київ, а й передавати її безпосередньо тим, хто її потребує, щоб переконатися, що вона не затримається й не буде використана не за призначенням.

Наступний, вже 64 гуманітарний конвой волонтера прямуватиме до Сумської області. Ігор каже, що допомагатиме Україні, не зважаючи ні на що, зокрема й на політиків, що намагаються посіяти чвари. Якщо ви маєте знайомих поляків, можете запропонувати їм підтримати діяльність Ігоря за посиланням.

«Щоб люди не забували, що триває війна»: історія веломандрівника Мануеля, який об'їхав Україну