Чому Олег Власов не любить море? Хто з земляків надихає його й куди він поїде, коли Україна деокупує Південь? Читайте у цьому тексті в межах рубрики «Людина Півдня».
Що для вас означає — жити на півдні України? Чим життя тут особливе?
Це моя Батьківщина. Коли навчався в школі нам привали думку, що щось красиве і варте уваги знаходиться не тут, а десь дуже далеко. А ми жили в Запоріжжі, де стоїть ДніпроГЕС, де стоять заводи. Я вважаю, що місто, острів Хортиця, береги Дніпра — це одні найкрасивіших місць в Україні. Але те наскільки Південь унікальний і красивий я почав розуміти у 25-30 років.
Як Південь вплинув на вас як особистість?
Тут космополітичний регіон, багато різних народів й місто було майже повністю зрусифіковане було вже у 80-ті роки, русифікація тривала й потім. У нас було так в Запоріжжі: хто старший, дідусі й бабусі, вони розмовляли більше українською або суржиком, а молодші вже чисто російською.І, можливо, це на мене теж якось вплинуло. Бо я почав розмовляти українською буквально декілька років.
Яке місце на Півдні України ви вважаєте найцікавішим? Чому?
Якщо брати Запорізьку область — це безперечно саме місто Запоріжжя. Береги Дніпра, особливо там, де Хортиця, там дуже високі й красиві скелі. Ще є заповідник Кам’яні могили на межі Запорізької й Донецької областей, зараз окупований. Там виходи граніту посеред степу. І ще «Асканія Нова». Також мені дуже подобаються приморські коси. На Херсонщині є острів Джарилгач, на правому березі Дніпра. Там дуже багато звірів. Якби ви туди поїхали відпочивали, то зустріли б диких кабанів, оленів, які ходять поміж наметів відпочивальників. Мене це вразило, коли я туди приїхав. Надзвичайно красиві місця — це Побужжя. Коли бачиш тамтешній каньйон, то не віриться, що це у нас, що у степу можуть бути настільки красиві й високі скелі. І сама річка Південний Буг має пороги.
Скелі перед Дніпрогесом, 20 вересня 2023
А ще цікаво. У нас було є Каховське водосховище. Росіяни підірвали греблю і водосховище зникло. І зараз плавні Дніпра поступово відновлюються і це, як на мене, дуже цікаво і дуже красиво.
Які місцеві страви або продукти ви вважаєте символом Півдня України?
Думаю, морепродукти. На півдні, там де море, у нас всі полюбляють рибу, бички. У Криму — мідії, рапани. Я коли бував там, то бачив, що люди постійно їдять, постійно ловлять. Тому думаю, що морепродукти — фішка регіону, заради якої теж варто до нас приїздити.
Який стереотип про південь вас бісить найбільше?
Так, щоб бісити, то ні. Але засмучує, можливо. Багато людей думають, що Південь не вартий, щоб ним захоплюватися і щоб його любити. До початку повномасштабної війни багато людей думали, що закордоном жити краще, ніж у нас. Але це змінюється, і люди дійсно повертаються з великою радістю.
Які місцеві легенди або історії Півдня України вас найбільше захоплюють?
Раніше було багато легенд, казок, переказів. На щастя, це зафіксували у 19-му столітті. Зараз, принаймні в Запоріжжі, воно все відмерло. А коли воно жило, то люди дуже полюбляли історії про запорізьких козаків. Особливо про те, де вони ховали свої скарби. Було багато розповідей про те, де саме їх закопали і як їх закопували, і про нечисту сили яка пов'язана зі скарбами. Була мода на скарбошукацтво. І це не кажучи вже про самих запорозьких козаків. У нас багато урочищ, балок, острівців й місць, назви яких походять від імен запорожців, які жили тут у 18-му столітті. Але поступово ці перекази померли, а до того справді був величезний пласт народної творчості.
Хто із земляків найбільше надихає зараз?
Ті, хто зараз воює.
Що ви найбільше любите і не любите в українському морі?
Море я не люблю. Коли ще можна було їздити на море, то я відвозив дружину і сина, щоб вони відпочивали.
На пляжі й на курорти я ніколи не їздив. Але щороку я кілька разів був в Криму, втім не на морі — а з рюкзаком і наметом, по горах, біля водоспадів і річок. І от коли ми з компанією їздили, то перед від'їздом додому спускалися в місто чи село, яке стоїть на морі, пили вино на узбережжі і їдемо додому.
Що ви вважаєте головними викликами перед жителями Півдня зараз?
Це моральний стан коли людина, боїться того, що може статися і не знає що буде далі. Наприклад, я розумію, що якщо росіяни прийдуть сюди — мені доведеться від’їжджати з Запоріжжя і шукати себе своє місце деінде. А я не знаю, як себе знайти, бо моя робота — моє хобі. Я дуже люблю історію Півдня України, запорізький край. Але річ у тому, що нікому і ніде не потрібен зі своїм півднем України.
Ми скажемо: «О, наше Море!», коли Україна деокупує Південь та Крим. А що скажете ви?
Скажу, що це диво. А якщо приїду до Криму, то скажу: «Я повернувся!». Це велике щастя. Я дуже люблю Крим, я його кохаю просто.
Яким ви бачите український Південь за 10 років?
Якщо ми переможемо, то все буде прекрасно.