Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
О, море розповідає про цей історичний об'єкт, який мало відомий широкому загалу.
"Дикий сад" з епохи Трої
Городище "Дикий сад" у Миколаєві — це залишки давнього поселення кіммерійців (Білозерська культура) із приблизним періодом оселення між 1300 та 900 роками до н.е. Це місце, яке на 500 років перевершує античну колонію Ольвію за давністю, розташоване на злитті річок Інгул та Південний Буг і в минулому слугувало портом.
Фото: Миколаївська ОДА
Спочатку територію прикрашав сад, заснований адміралом Олексієм Грейгом і названий "Адміральським", але через буйну дикорослу рослинність він отримав народну назву "Дикий сад".
Археологічні розкопки 1927 року під керівництвом Феодосія Камінського відкрили городище світу, де було знайдено бронзовий казан на 37 літрів, численні бронзові вироби, кам'яні предмети, давні поховання та залишки оборонних споруд. З 1990 року тут проводяться регулярні археологічні дослідження, які у 2008 році привели до відкриття 13 бронзових топірців, засвідчивши існування великого ремісничого поселення. Дослідження виявили рештки моста, рову, частин оборонної стіни, ножів, прикрас і посуду, підтверджуючи значення "Дикого саду" як важливого кіммерійського населеного пункту та одного з чорноморських портів епохи Трої.
Пряслиця знайдена у "Дикому Саду" Фото: УКРІНФОРМ
Городище "Дикий сад" в Миколаєві було структуроване на кілька районів, що мали свою специфіку. Центральною частиною поселення слугувала цитадель, розташована на березі річки й захищена крутими схилами, глибокими балками та ровом глибиною 3 метри та шириною 5 метрів. Цитадель була найдревнішою зоною, де мешкала місцева еліта, до якої входили висококваліфіковані ремісники.
За словами багаторічного керівника розкопок, археолога-ентузіаста, старшого викладача Миколаївського Національного університету ім. Сухомлинського Кирила Горбенка, в "Дикому саді" статус вищого класу не передавався спадково, а здобувався завдяки особистим здібностям і майстерності у певній сфері ремесла. Археологи виявили в цитаделі сліди проживання гончара і м'ясника, які свідчать про значення ремесла у формуванні еліт.
Фото: УКРІНФОРМ
Навколо цитаделі з часом виникло передмістя, захищене власним ровом, де проживав "середній клас". Тут також були помешкання еліти, зокрема майстра, що займався виготовленням бронзових виробів. За зовнішнім ровом розташовувався посад – найновіша частина городища, де жили звичайні люди.
Фортифікаційні споруди "Дикого Саду" виконували захисну функцію не тільки від зовнішніх ворогів, але й забезпечували безпеку еліти від менш заможних мешканців. Хоча в той час повноцінна держава ще не сформувалася, але її основні елементи вже проглядалися, зокрема влада належала вождю, обраному з еліти.
Городище існувало близько 300 років, після чого життя в ньому зникло.
Де знаходиться "Дикий сад"
"Дикий сад" знаходиться в Центральному районі Миколаєва, обмежений вулицями Пушкінською, Адміральською, Артилерійською та Набережною.
Фото: Миколаївська ОДА
Територія пам'ятки огороджена, археологічні розкопки законсервовані. Але музею тут немає, хоч він планувався ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну.
