Спільнота "Ми — Бердянськ" створила сайт, який дозволяє кожному, хто зараз знаходиться далеко від рідного краю, побачити й відчути Азовське море.

У 2023 році, під час зустрічі спільноти "Ми — Бердянськ" в мальовничих Карпатах, народилася ідея, яка мала стати мостом між минулим, теперішнім і майбутнім для мешканців окупованого міста Бердянськ. Засновники громадської організації, Ксенія Клейнос та Кирило Пеліванов, вирішили реалізувати проєкт, що дозволяє кожному, хто зараз знаходиться далеко від рідного краю, побачити й відчути Азовське море — "Яке сьогодні море в Бердянську".

Зануритися в атмосферу рідного Бердянська

За словами Ксенії Клейнос, завдання сайту просте, але надзвичайно важливе — щодня ділитися світлинами моря, надаючи можливість кожному зануритися в атмосферу рідного Бердянська, навіть перебуваючи на великій відстані.

Окрім емоційної складової, сайт виконує й іншу важливу функцію — на ньому розміщено актуальну банку для донатів на підтримку військових з Бердянська. Це дозволяє не лише зберегти зв'язок із рідним містом, а й надати реальну допомогу тим, хто захищає його в непрості часи.

Сайт вже якийсь час функціонує і постійно розвивається. Ми довго не наважувалися розповісти про нього широкій аудиторії, але тепер вирішили, що прийшов саме той момент — ділиться Ксенія Клейнос.

Як працює спільнота "Ми — Бердянськ" зараз

Відзначимо, що до повномасштабної війни спільнота "Ми — Бердянськ" була відома своїми активними громадськими ініціативами, організацією культурних та освітніх заходів. Війна змусила багатьох членів команди покинути місто, але не змогла зупинити їхнє бажання змінювати життя на краще.

Зараз, перебуваючи в різних куточках України та світу, вони продовжують роботу над проєктом "Ми – Бердянськ", метою якого є створення міцної спільноти для підтримки та розвитку Бердянська після деокупації.

Сайт "Яке сьогодні море" став не лише символом непереможного духу мешканців Бердянська, а й платформою для збору коштів на підтримку захисників, що є важливим кроком на шляху до перемоги та відновлення миру в рідному місті.

До окупації міста Бердянськ всі знали "Ми — Бердянськ" як простір для громадських ініціатив та засновники антикафе “Час Є. ”