Їхні історії записав Новинар.City, вони про важливість гнучкості та інновацій у бізнесі, особливо в часи, коли країна стикається з величезними випробуваннями.
Шлях Наталії Галущак
Надія Галущак з Кодимської громади, колишня співробітниця Пенсійного фонду України, несподівано для себе виявила в скороченні штату не кінець кар'єри, а початок нового шляху у бізнесі. Ставши фізичною особою-підприємцем у 2018 році, вона перетворила своє захоплення шиттям на професію. "Я була готова до скорочення і, по справжньому, зраділа цій можливості," - ділиться Надія Адамівна. Її підприємство тепер випускає одяг на всі сезони, орієнтуючись на потреби ринку та модні тенденції.
Надія Галущак
Перші кроки у бізнесі не були легкими, особливо через високу вартість швейного обладнання. Однак завдяки участі у грантових програмах та невтомному плануванню, Надія змогла не тільки вижити, а й розвивати свій цех. За її словами, успіх прийшов завдяки вмінню знаходити спільну мову з людьми та розумінню потреб ринку.
Сьогодні її продукція має популярність серед покупців з середнім та нижче середнього доходу, але Надія зіткнулася з проблемою відсутності якісних і недорогих вітчизняних тканин. "На жаль, в Україні з текстилем погані справи", - констатує вона, попри використання імпортних матеріалів для виробництва своєї продукції.
Швейне виробництво вимагає значних інвестицій, але державні гранти та мікрогранти надають підтримку підприємцям, допомагаючи їм розвивати свій бізнес. Надія Галущак є яскравим прикладом того, як можна перетворити життєві випробування на успішну кар'єру, не втрачаючи оптимізму та підприємливості.
Одним з нагальних завдань на сьогодні є підбір кваліфікованих працівниць, для чого Надія зобов'язується забезпечити справедливу оплату праці, залежну від виробітку. Щобільше, вона готова інвестувати у навчання потенційних співробітниць без відповідних навичок через Центр зайнятості, підкреслюючи важливість постійного розвитку та освоєння нових технологій у виробництві.
В цеху Надії Галущак
Новим і амбітним напрямком для цеху стане виробництво одягу з елементами вишивки. Надія Галущак розглядає можливість декорування різноманітного одягу – від футболок до кардиганів – елементами національної вишивки, виходячи за межі традиційних вишиванок. "Ми прагнемо оздобити одяг елементами вишивки, щоб пропагувати українську культуру", - ділиться вона своїми планами.
На запитання про майбутнє створення власного бренду вишиванок, Надія відповідає з обережним оптимізмом, вказуючи на можливість використання автентичних узорів Кодимщини як декору для одягу, тим самим підкреслюючи унікальність і багатство місцевої культури.
Такий підхід не лише сприятиме розвитку підприємства, але й стане важливим кроком у збереженні та промоції культурної спадщини України.
Шлях Сергія Зверева
На Кодимщині Сергій Зверев, інженер-металург за фахом та переселенець з Донецької області, зміг відкрити цех з пошиття та в’язання одягу. Завдяки своїй підприємливості та енергії, Сергій Миколайович не лише адаптувався до нового середовища, а й взяв на себе ризик розпочати новий бізнес. П'ять років тому він отримав свій перший грант, який допоміг йому започаткувати цю справу.
Сергій Зверев з продукцією свого цеху
Сергій підкреслює значення грантової підтримки, але також зазначає, що успіх бізнесу вимагає і власних інвестицій. "Грант допомагає, але для сталого розвитку потрібні особисті зусилля та інвестиції", – говорить він. Гранти сприймаються як стартовий капітал, який дає поштовх для розвитку, а податки з успішного бізнесу повертаються державі, сприяючи економічному зростанню.
Важливою частиною асортименту цеху є військовий одяг, який вимагає використання високотехнологічного обладнання. Завдяки грантам, цех зміг придбати необхідні машини, включно з закріпочними машинами, що дозволяє виготовляти від 2 до 2,5 тисяч одиниць військового одягу щомісяця. Ця продукція відзначається високою якістю та витривалістю, відповідаючи потребам захисників.
Сергій Зверев демонструє якість пошитих виробів
Оскільки обсяги виробництва не дозволяють співпрацювати безпосередньо з Міністерством оборони, продукція реалізується через партнерські компанії, які знаходять шляхи до її дистрибуції.
Ця історія підприємця не лише демонструє успіх у складних умовах, але й підкреслює значення грантів як інструменту для розвитку бізнесу та внеску в економіку країни.