З початку лютого 2024 року флешмоб в усіх соцмережах шириться тренд «Я в 21», в межах якого люди публікують свої фото у віці 21 року. Але не людьми єдиними.

Редакція «О, море» вирішила дізнатися, якими були міста українського Півдня у 21 рік. Не обійшлося й без легкого читерства.

Справа в тому, що лише про невелику кількість міст точно відомо, якими були перші роки їхнього існування. Тому для більш давніх міст «О, море» рахуватиме 21-річчя за співвідношенням років існування міста до середньої тривалості життя людини (69 років).

Керч, Феодосія: в 21 вже встигли вигоріти

Для двох чи не найдавніших міст України, заснованих у 500-х роках до нашої ери, 21-річчя припало на друге століття нашої ери, коли Боспорське царство вже почало потроху занепадати.

У давніх міст Криму було дуже класне дитинство. Вони швидко зажили дорослим життям: з’їхали від батьків, але зберігали із ними зв’язок через торгівлю. В 5 років грецькі міста-держави досягли вершини своєї могутності, але вже в 10 у них з’явилися непередбачувані проблеми через жорстокі напади скіфів.

Руїни стародавнього Пантікапею, сучасної КерчіРуїни стародавнього Пантікапею, сучасної КерчіФото: Wikimedia CommonsАвтор: Igor Derevyagin

Зрештою, з часом ситуація в Боспорському царстві почала налагоджуватися завдяки спілці з Римом. Кримські міста змогли повернути собі економічну стабільність, але в 16–18 у Керчі та Феодосії виникли нові проблеми: спочатку Рим почав купляти в Єгипті дешевшу за чорноморську пшеницю, а потім, у їхні 23 роки мальовничі міста Криму добило Велике переселення народів.

Зрозуміло, що після цього їм знадобився тривалий ретрит, який розтягнувся майже на 1000 років. Втім, у свої 50 Феодосія і Керч знову розквітли другою молодістю, спочатку в складі Генуї, а потім – в підпорядкуванні Кримському Ханству.

Бахчисарай: ледь встиг потрапити у список Forbes «30 до 30»

У випадку з Бахчисараєм редакція «О, моря» може собі дозволити не вдаватися до читерства. Місто вперше згадують у письмових джерелах в 1502 році, а вже в 1532-му кримські хани зробили його столицею своєї держави, побудувавши тут Ханський палац та мечеть.

Як бачимо, Бахчисарай можна по праву віднести до «золотої молоді», якій легко вдалося досягти успіху до своїх 30-ти. Попереду у Кримського ханства і культури кримських татар було понад 200 років розквіту.

Мечеть у Ханському палаці БахчисараяМечеть у Ханському палаці БахчисараяФото: Wikimedia CommonsАвтор: A. Savin

Ізмаїл, Татарбунари та Очаків: важке дитинство причорноморських фортець

У 15 століття Туреччина намагається закріпитися у Північному Причорномор’ї, збудувавши цілу низку фортець та відновивши старі. Довкола них також розростаються міста, які ми знаємо й сьогодні.

Їхнім першим рокам життя не позаздриш. Після заснування Очакова в 1492 році на місці колишньої литовської фортеці на нього відразу почали ходити походами козаки, зокрема під проводом Остафія Дашковича, який спалив фортецю у 1523 році.

Перша згадка про Ізмаїл датована 1589 роком, а вже в 1595-му її захопив Северин Наливайко. У 1609 році похід на Ізмаїл здійснив Дмитро Сагайдачний. Отже, ще не маючи й 21 року, місто дуже натерпілося від протистояння в Чорному морі.

Мапа фортеці Ізмаїлу 1830 рокуWikipedia Commons
Фрагмент мапи Гійома де БопланаWikipedia Commons, «О, море»

Відносно легшою була доля Татарбунарської фортеці: перша згадка про неї датована 1628 роком, а вже в 1648 році французький інженер Гійом де Боплан наніс її на свою мапу України. У такому спокої Татарбунари проіснували до кінця 18 століття, коли Бессарабія стала полем битви між Російською та Османською імперіями.

Одеса: розквіт Півдня під прапором імперії

Наприкінці 18 століття Російська імперія остаточно закріплюється на Північному Причорномор’ї, витісняючи з нього Туреччину. На цих багатих землях імперія засновує або перезасновує свої міста, які мали стати символом її панування: Одесу, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Мелітополь та Маріуполь.

У випадку Одеси, існує дві дати заснування міста: 1415 та 1794 роки. Перша пов’язана із литовською фортецею, на місці якої наприкінці 15 століття виникло татарське місто Хаджибей. Він став центром торгівлі між Річчю Посполитою та Кримським ханством, однак не розвинувся у стратегічно важливе місто Причорномор’я.

Після того, як терени сучасної Одеси прийшла імперія, місто перезаснували, й у свій 21 рік життя воно вже мало близько 30 тисяч жителів, а товарообіг місцевого порту становив 25 мільйонів рублів.

Одеський порт, середина 19 століттяОдеський порт, середина 19 століттяФото: Wikipedia Commons

Це дозволило Одесі поступово стати головним портом Російської імперії в Чорному морі. А завдяки тому, що з 1819 по 1859 рік місто мало привілеї «порто-франко», Одеса разом із Києвом стала найбільшим містом України в 19 столітті.

Южноукраїнськ: (майже) наймолодше місто українського Півдня

Під час роботи над цим матеріалом редакції «О, море» зацікавилась історією Южноукраїнська, міста-сателіта однієї з українських АЕС на Миколаївщині. Він заснований у 1976 році, що робить його другим наймолодшим містом Півдня після Південного.

Можна сказати, що Южноукраїнськ зустрів 90-ті молодою людиною. Ми подумали, а що, як Южноукраїнськ вів щоденник? Звичайно, місто не може вести щоденники, але хто ми такі, щоб не дозволити собі пофантазувати.

Південноукраїнська АЕСПівденноукраїнська АЕСФото: Svidok.info

Сьогодні мені, Южноукраїнську, виповнюється 21 рік. Хоча «Южноукраїнськом» я став усього десять років тому, а раніше мене знали під назвою смт Кам’янське-2.

Я молодий, і сповнений енергії, бо інакше від мене не було б ніякої користі. Я виробляю 17 мільярдів кіловат-годин на рік, забезпечуючи нашу країну десятою частиною електрики.

Зараз на дворі 1997 рік. Дуже цікавий час, треба сказати: нещодавно ми прийняли Конституцію, і тепер отримуємо зарплату в гривнях. А атомовики, як ви знаєте, заробляють непогано, тож мені немає, на що жалітися. Принаймні, маю гарну роботу.

Інколи, через свій вік, я трошки комплексую, бо почуваюсь незатишно серед численних міст Півдня з багатовіковою історією. Мене дещо тривожить, що я обрав настільки «практичний» життєвий шлях і, можливо, не потурбувався про те, щоб досягти більш високих цілей.

Ми часто говоримо про це з Новою Каховкою та Енергодаром про це відчуття штучної сконструйованості й утилітарного призначення. Але якщо подумати, то всі міста на світі сконструйовані штучно і з певною метою, потрібною людям.

Зрештою, якщо Півдню не вистачало саме нас, то це, напевно, добре, що ми у нього з’явилися. Тай в взагалі, в нас попереду ще сотні років життя, і я впевнений, що ми зуміємо стати тими, ким ми хочемо бути насправді, а не лише тими, ким нас задумала партійна бюрократія.