Щодня «О, море» збирає найцікавіше й найголовніше у дайджесті «ПівДень», аби показати життя на українському узбережжі. Це події за останню добу, які ми рекомендуємо.

Відео дня

Це репортаж наших колег з Центру журналістських розслідувань про життя одного з прибережних районів Херсонщини. Зараз мало в кого є доступ до цих територій, тому важливо побачити життя тут в об’єктиві камери.

Цю частину Херсону росіяни можуть обстрілювати навіть з танків та FPV-дронів, тому єдиний центр життя тут – останній працюючий магазин. Із опаленням та електроенергією тут також є проблеми, бо в комунальних службах Херсону – дефіцит кадрів, а прилеглі до Дніпра котельні ворог постійно обстрілює.

Через це херсонці з прилеглих до фронту територій сподіваються не так на підключення опалення, як на швидкий прихід весни.

А ще дивіться нове відео на нашому YouTube-каналі О,Море. Південь (і обов’язково підпишіться!). Ми завітали до родини Анни Пилипченко, яка жила в окупованих Олешках, допоки не підірвали Каховську ГЕС. Їм вдалося пересидіти паводок на даху будинку й жити у човнах. Втративший майже все майно, вони наважилися на виїзд. З окупованої Херсонщини до вільної території України родина дісталася за 10 днів. Й зараз вони живуть у Кілії. Кажуть, що поки Олешки не звільнять — додому не повернуться.

Південь пам’ятає свою історію

Попри складні умови, життя на Півдні – це не лише обстріли та повітряні тривоги. Свідченням цього є бодай те, що місцеві жителі намагаються збирати пам’ять про минувшину свого регіону.

В фонді Миколаївського краєзнавчого музею віднайшли листівку часів гетьмана Павла Скоропадського. На ній – миколаївський яхт-клуб з прапором українського флоту на флагштоці, поруч з яким відпочивають військові та цивільні миколаївці. Світлина зроблена в період Національно-визвольних змагань, коли після розпаду Російської імперії Українська Держава намагалася стати на ноги. Більше про становлення українського флоту в цей час можна дізнатися в документальному фільмі «Український прапор піднести!».

Фото з архіву Миколаївського краєзнавчого музею. Миколаїв у 1918 роціФото з архіву Миколаївського краєзнавчого музею. Миколаїв у 1918 роціАвтор: Фейсбук Євгена Гомонюка

А в Болграді місцевий музей збирає матеріали про місцеву швейну фабрику, яку відкрили в 1946 році. Протягом тривалого часу вона була важливим «роботодавцем» регіону, адже на ній працювали близько 600 майстринь. І тепер для того, щоб зберегти пам’ять про це виробництво в історії краю історико-етнографічний музей готує тематичні зустрічі з колишніми працівницями.

Культура Півдня в Києві та Тернополі: куди піти 2 лютого

В інших регіонах України також не забувають про південь й людей звідти. У київському волонтерському просторі «Бурса Хаб» на Набережно-Хрещатицькій, 27 сьогодні проведуть вечір народних співів для вихідців Херсонщини, які зможуть у безпечній атмосфері ділитися наболілим, згадати про дім й разом поспівати.

Тож обов’язково приходьте, якщо ви також не маєте можливості повернутися додому й сумуєте за ним.

А в Тернопільському музеї національного спротиву 2 лютого відкриють мандрівну виставку «Окупована спадщина півдня України: кам'яні вишиванки Нової Каховки», яку створили, щоб привернути увагу до Нової Каховки та його архітектури.

Кам'яні вишиванки — символи міста, яке перебуває в окупації з перших годин повномасштабного вторгнення. Це унікальні об’єкти монументальної архітектури, створені в 1950-х практично одразу після заснування міста-супутника Каховської ГЕС. В їх створенні вагому роль відіграв Григорій Довженко, один із учнів легендарного Михайла Бойчука, репресованого в часи Великого терору. Так в Новій Каховці з’явився цінний культурний об’єкт, який сьогодні символізує перемогу українського мистецтва над утисками Москви.

А для тих, хто завітає на відкриття проведуть майстер клас з різьблення по сирому тиньку. Тож не зволікайте і плануйте похід в музей!

Каховські кам'яні вишиванки / Фото: Фейсбуку Олени Апчел