Кислотність шлункового соку — важливий показник, від якого залежить не тільки якість перетравлення їжі, а й здоров'я людини. У нормі вона коливається в інтервалі від 1 до 2 рН — у цьому випадку шлунковий сік перетравлює їжу, що надходить до нього, а баланс факторів агресії та захисту дозволяє слизовій оболонці нормально функціонувати, не стикаючись із соляною кислотою.

Однак у деяких випадках рівень кислотності змінюється — може підвищуватися чи знижуватися залежно від характеру порушень її синтезу. Це створює умови для розмноження бактерії Helicobacter pylori та ушкодження слизової оболонки або для утворення передракових станів (до яких належить гіпоацидний гастрит). Найчастіше у людей, які страждають від захворювань шлунково-кишкового тракту, спостерігається підвищена кислотність. Водночас виробляється більше соляної кислоти, шлунковий сік стає агресивнішим. Факторів захисту стає замало, щоб захистити слизову оболонку, і бактерії активно розмножуються. Тому, щоб відновити баланс, лікарі призначають інгібітори протонної помпи («Омепразол», «Пантопразол» та інші) — препарати, які знижують рівень кислотності. 

Хвороби, пов'язані з підвищеною кислотністю

Зниження рН супроводжується характерною симптоматикою – печією, кислим присмаком у роті, епігастральним болем. Це пов'язано з розвитком низки захворювань:

  1. Гіперацидний гастрит. Механізм його утворення пояснюється нездатністю слизової оболонки захиститися від такого агресивного середовища. У місцях контакту слизової оболонки з кислотою розвивається запалення, через що з'являються біль і печіння (особливо на голодний шлунок).
  2. Виразкова хвороба. Якщо запалення зберігається тривалий час, а його лікуванню не приділяється належна увага, у місці постійного подразнення кислотою утворюється спочатку ерозія, а потім і виразка. Симптоматика на фоні цього значно посилюється, а ризик розвитку ускладнень — зростає.
  3. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Через порушення перетравлення у шлунку утворюється багато газів, які призводять до відрижки та мимовільного закидання вмісту шлунка в стравохід. Кислота за таких умов пошкоджує слизову оболонку, що може супроводжуватися утворенням ерозій.

https://anc.ua/product/omeprazol

Методи лікування гіперацидних станів

Лікувати описані стани повинен лише гастроентеролог, оскільки неефективна терапія може лише спровокувати ще більше пошкодження слизової оболонки та розвиток ускладнень. Лікар може призначити:

  1. антациди – нейтралізують кислоту;
  2. антисекреторні — зменшують її секрецію;
  3. обволікаючі — захищають слизову.

Також частиною терапії часто стають препарати для лікування хелікобактерної інфекції. У більшості випадків вона стає однією з причин гастриту та виразкової хвороби.