Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Сьогодні відходи від руйнації в Україні сьогодні займають близько 1 800 гектарів. Ця цифра – співставна із площею міста Чорноморськ, що на Одещині. Тільки на Одещині й Миколаївщині екологічні збитки склали понад 50 мільярдів гривень.
Чим небезпечні будівельні залишки та як можна вирішити проблеми з відходами руйнації, щоб не перетворити південь на велике сміттєзвалище – пояснює «НикВести». «О, море» переказує головне.
Наразі на Миколаївщині відходи від руйнувань займають 57 гектарів, на Одещині – 51.
Будівельне сміття відрізняється від «класичного» тим, що до такої сировини відноситься не лише бетон та арматура, а й побутові речі та електричні приладіи. А це ускладнює його повторне використання..
Частина відходів містить токсичні речовини, які забруднюють повітря, ґрунт і підземні води.
Відходи від руйнації стають небезпечними одразу після того, як вони виникли.
«Прилетіла ракета, виникла пожежа і продукти горіння вже потрапляють в атмосферу. Далі утворюється і лежить сміття, його вимивають осади й все це потрапляє у ґрунти, а з часом – у водоносні горизонти», – пояснює голова правління Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами, еколог-практик Кирило Косоуров.
Щоб шкідливі матеріали, які містяться у будівельних відходах, не розчинялися і не потрапляли у ґрунтові води, необхідно поводитися з ним за такими етапами:
- збір на місці утворення;
- транспортування до місця зберігання;
- сортування та оброблення;
- знешкодження небезпечних відходів;
- повторне використання;
- утилізація та захоронення.
Але, на думку експерта, ця теорія не має практичного втілення в Україні, тому усі спроби зупиняються на другому етапі – транспортуванні до місця зберігання. Фактично, будівельні відходи збирають технікою у місцях руйнації, а потім вивантажують на полігонах твердих побутових відходів.
На Миколаївщині таких місць наразі чотири, на Одещині – девʼять.
На міському полігоні Миколаєва для будівельного сміття виділили 1 з 39 гектарів усієї території. Зараз це місце заповнено на 30%, однак відходи руйнації продовжують звозити. Натомість в Одеській області, як повідомляє ОВА, 84% будвідходів досі зберігають за місцем руйнації будівель, і лише 16% – на полігонах твердих побутових відходів.
Зруйнований російською ракетою будинок у центрі ОдесиФото: НикВести
На думку Кирила Косоурова, вирішити питання накопичення відходів такого типу можна, придбавши установку для подрібнення будівельного сміття.
«Найефективніше, що може зараз відбуватися – це розбирання завалів на місці, їх сортування та подрібнення. При подрібненні на місці обсяги цих відходів зменшуються у 5-8 разів. Відповідно, у треба менше транспорту для того, щоб його вивезти», – розповів еколог-практик.
Як приклад він наводить Харків: ще до повномасштабної війни місто придбало подрібнювач і використовувало його для переробки «класичного» будсміття. Через війну ця робота дещо змінилася. Тепер відходи від руйнації спершу обстежують сапери. Лише після цього вони потрапляють на міський полігон ТПВ, де їх подрібнюють.
Миколаїв розраховує отримати установку для ресайклінгу будсміття до кінця 2023 року. За таким принципом хоче працювати і Одеса. Перероблені відходи руйнації збираються використовувати для підсипання ям на дорогах або відновлення пошкоджених об'єктів.
Порядок поводження із відходами від руйнувань
Заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства у Миколаєві Ігор Набатов повідомив, що ПРООН та USAID готові надати нам техніку для подрібнення відходів від руйнувань.
Заступниця директора департаменту екології і розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Валентина Дацюк розповідає, що в місті раніше практикували такі речі: «Є навіть фірми, які зацікавлені у цьому. Вони самостійно подрібнюють будівельні відходи, а потім використовують отримані матеріали в дорожньому покритті».
Про плани інвестувати у завод з екологічної переробки будівельного сміття в Україні говорять й ізраїльські партнери, адже Ізраїль має досвід з переробки відходів руйнації до 98%.
У Миколаївській області міркують про будівництво такого заводу. Як місце розташування розглядають зруйновану в ході воєнних дій Шевченківську громаду. Однак подробиць про конкретні наміри та строки реалізації проєкту наразі немає.
