Під загрозою російських ракет: які наслідки довкіллю можуть бути, якщо росіяни пошкодять ПАЕС

За даними генерального прокурора Андрія Костіна, з жовтня 2022 року по лютий 2023 рок росіяни завдали 225 ударів по 112 об'єктах критичної громадянської інфраструктури, зокрема енергетичній.

Через атаки без світла й тепла на кілька днів, а в деяких регіонах – на тижні, лишалися цивільні.

Російська ракета у той період впала неподалік від Південноукраїнської атомної електростанції. Тоді в «Енергоатомі» не виключали, що ракета була спрямована саме в бік ПАЕС, адже на початку війни у березні 2022 року російські військові намагалися її захопити.

Тож що очікувати мешканцям південних регіонів цієї осені-зими, чи будуть росіяни знову обстрілювати нашу енергоінфраструктуру, та які можуть бути наслідки у разі пошкодження Південноукраїнської АЕС. Про це О,море запитало у воєнних експертів та екологів.

Обстріли будуть, адже бажання й можливість у росіян є

Росіяни дотримуються минулорічної тактики обстрілу інфраструктури, вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко:

«Це нанесення не просто ударів по енергосистемі, це й удар по економіці України, й вони це розуміють. Вони розуміють, що масштабного блекауту не буде, але удари по підприємствам, які залежать від електрозабезпечення, впливають на економіку».

Олександр КоваленкоФото: Фейсбук О. Коваленко

Каже про можливий обстріл інфраструктури й ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман:

«Росіяни попереджали, що врахують помилки минулої осени й будуть намагатися залишити не лише південну частину, а й всю Україну, без тепла та світла».

Олексій Гетьман:Фото: Фейсбук О. Гетьмана

І якщо у вересні росіяни завдавали удар по Дунайській портовій інфраструктурі, по зернових хабах, то через деякий час, на думку експертів, вони переорієнтуються на удари саме по енергетиці.

Будуть використовувати комбіновані атаки

Швидше за все, кажуть опитані експерти, росіяни будуть обстрілювати енергетичну інфраструктуру і ракетами, і шахедами.

«Будуть застосовувати балістичні крилаті ракети типу Іскандер, Кинджал, Калібрі Х-101, Х-555. Але вони будуть комбінуватися їх з шахедами», – каже Гетьман.

З початку осені росіяни в основному завдавали ударів дронами-камікадзе. Що, пояснює фахівець, дає їм можливість накопичувати боєкомплект ракет.

«Вони виробляють десь дві ракети на добу Х-101-555, тобто на місяць це від 40 до 60. Й час від часу використовують для ударів по території України. Ось, наприклад, 6 вересня було завдавано ударів ракетами Х-101 та Х-555, але загально тісно вони можуть їх накопичувати для того, щоб завдавати удари вже наприкінці жовтня - на початку листопада», – припускає Коваленко.

Чи будуть цілити в Південноукраїнську АЕС

Росіяни періодично лякають світ ядерною катастрофою. Наприклад, у липні заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв погрожував завдати ударів по трьох українських АЕС, в тому числі й по Південноукраїнській АЕС.

А 12 вересня вже президент РФ Володимир Путін, виступаючи на «Східному економічному форумі», заявив, що «колективний Захід» провокує його на «відповідні дії по українських атомних об'єктах, атомних електростанціях».

Південноукраїнська АЕСФото: uatom

На думку опитаних експертів, це лякалки.

«Не думаю, що будуть наноситись ці спрямовані удари саме по атомним електростанціям, бо це може викликати відповідну реакцію», – каже Коваленко.

До того ж, атомні електростанції, за словами експертів, спроєктовані так, що можуть витримати удари ракет.

«Всі атомні станції будували в часи Холодної війни, і вони захищені від ракетних атак. Звичайна ракета, чи навіть 10 калібрів чи кинжалів не викличуть ланцюгової реакції безпосередньо на атомній станції», – каже Гетьман.

У разі пошкодження АЕС після ракетних атак може не працювати, але загрози тут немає.

Ядерний викид з атомної станції може статись лише у випадку внутрішнього втручання.

Що кажуть екологи

На думку фахівця з енергетичної політики ГО “Екодія” Артема Колесника, поки існує Росія – існуватиме і загроза ядерної катастрофи в Україні.

«Однак, щоб спричинити цей сценарій, росіянам потрібно вдатись до масованого обстрілу Південноукраїнської АЕС, адже сама конструкція – це залізо-бетонна стіна завтовшки 1 м, на супутніх елементах станції існують резервні шляхи забезпечення. Тобто це рівноцінно застосуванню ядерної зброї, адже неможливо буде при цьому звинуватити Україну, що ніби це ми самі себе обстрілюємо», – каже Колесник.

Артем КолесникФото: Фейсбук А. Колесника

Він зауважує, що реактори АЕС не вибухають як атомні бомби. Аварія спричиняє скоріше розтікання і подальше розвіювання з пилом та іншим малих часточок, що можуть містити радіоактивні речовини з реакторів через пошкодження зовнішнього контуру.

«Це буде руйнівним для станції, але не спричинить ядерний вибух, схожий на ядерну бомбу», – додає Колесник.

В Одесі зруйновано морвокзал й готель: що відомо про нічну атаку

Якщо Південноукраїнську АЕС все ж пошкодять

За словами Артема Колесника, вплив, у разі пошкодження АЕС може бути різним і залежатиме від численних факторів, таких як масштаб аварії, погодні умови, напрямок вітру, відстань від станції тощо. Він назвав основні можливі наслідки для довкілля.

Основні можливі наслідки для України та країн Чорноморського регіону:

• Забруднення радіоактивними речовинами: при аварії може відбутися викид радіоактивних речовин у довкілля. Вони можуть потрапити в повітря, грунт, водойми, рослини. Це може призвести до забруднення довкілля радіоактивними ізотопами є, такими як цезій-137, стронцій-90 і інші.
• Заборона використання земель і водойм: якщо аварія викличе радіаційне забруднення, то можливе оголошення певних територій непридатними для сільського господарства та рибальства. Викид радіоактивних речовин може потрапити у водойми, що може призвести до радіаційного забруднення екосистем водойм, вплинути на водні організми, включаючи рибу та водну фауну.
• Евакуація місцевих: якщо радіаційна небезпека розповсюдиться на сусідні країни, може виникнути потреба евакуювати місцевих з певних районів, де рівень радіації перевищуватиме допустимі норми.
• Здоров'я людей: унаслідок радіаційного забруднення може збільшитися ризик появи ракових захворювань та інших недуг серед людей, які потраплять в межі забруднення.
• Зміни в генетиці та здоров'ї організмів: радіаційне забруднення може вплинути на генетичну структуру живих організмів. Це може спричинити зміни у популяціях тварин та рослин, включаючи мутації та інші вади. Організми можуть також отримати великі дози опромінення, що може призвести до проблем з розмноженням.
• Зменшення біорізноманіття: радіаційна небезпека може призвести до високої смертності серед тварин і рослин, що може призвести до зменшення біорізноманіття в районі забруднення. Втрати видів можуть бути значними, і це може вплинути на баланс в екосистемі, адже радіоактивні речовини можуть переноситися в екосистемі через ланцюг харчування. Тобто вони можуть накопичуватися в організмах, що їдять інших, і призвести до радіаційного забруднення на різних рівнях в екосистемі. До речі, в деяких випадках біорізноманіття може зберігатися навіть попри забруднення.
• Складність відновлення природи: історія інших подібних аварій, таких як Чорнобиль та аварія на Фукусіма-1, свідчить про те, що відновлення природи в районах з радіоактивним забрудненням є довгим і складним процесом. Це може зайняти покоління.

Під захистом ЗСУ та ППО

Попри очікування обстрілів, опитані експерти кажуть, що тих руйнацій та блекауту, які були минулого сезону, скоріш за все, не буде.

«Ефективність від загальних ударів з боку російських окупантів буде нижчою, аніж минулоріч. Росіяни завдають удари по енергетичній інфраструктурі переважно Х-101, Х-555, Калібрами або дронами-камікадзе. А ці три цілі ми можемо достатньо ефективно перехоплювати», – каже Олександр Коваленко.

Утім, наслідки обстрілів все ж будуть. Експерти прогнозують, що світла не буде, можливо, день-два, але потім все буде відновлюватись набагато швидше.

«Це пов'язано з адаптованістю нашої енергетосистеми до таких загроз, – додає Коваленко. – Ми змогли адаптуватися вже станом на зиму 2023 року, коли були останні удари, які наносили по Україні саме по енергетичній інфраструктурі».

* * *

Проєкт «Ядерна загроза під час російсько-української війни та її вплив на Україну і країни Чорноморського регіону: ризики, сценарії та фейки» створений за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкт Hub Bucharest (за підтримки Міністерства закордонних справ Франції).