Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Директор ГО "Архі-Місто", яка досліджує цвинтар, Андрій Марусов розповів редакції "О, Море", чим цікавий цвинтар для туристів і як його планують облаштовувати.
Директор ГО "Архі-Місто" Андрій Марусов
Греки-першопоселенці та бельгійські інженери
Старий цвинтар розташований у самому центрі міста поблизу оптового ринку.
Старий цвинтар у Маріуполі на карті:
Останні поховання тут датуються 1972 роком. Вперше він з'являється на мапі Маріуполя у 1811 році. Цвинтар на понад 20 років старший за відоме Байкове кладовище у Києві.
Він один з найдавніших цвинтарів України, які збереглися за радянських часів, і демонструє культури різних народів, які утворювали Маріуполь.
"Серед них приазовські греки одні з найбільш яскравих. Саме вони фактично заснували місто у 1780 році, коли прибули до нього з Криму на чолі з митрополитом Ігнатієм, в рамках переселення, проведеного Катериною II.
Найстаріша ікона Національного художнього музею України – дерев'яна ікона Святого Георгія XI ст. – була знайдена у Маріуполі та належить приазовським грекам. У Некрополі дотепер зберігаються величезні християнські плити, які дуже нагадують візантійські! Приазовські греки – нащадки візантійців, і вони принесли в Приазов'я свої традиції та звичаї. Це дуже вражає. Некрополь "розриває" шаблонне уявлення про Маріуполь як нудне індустріальне місто без давньої історії", – розповідає Андрій Марусов.
Цвинтар був відкритий для поховань у 1811-1972 роках
Крім греків-першопоселенців, в Некрополі розташовані старовинні пам'ятники німців-колоністів з Прусії, італійських купців та моряків, полтавських козаків, бельгійських інженерів, будівельників перших металургійних заводів, росіян з Калузької губернії, польських інтелігентів…
Старе міське кладовище також є справжнім Пантеоном видатних маріупольців XIX-XX сторіч.
Пам’ятник полякам на Старому маріупольському цвинтарі
За словами Марусова, Некрополь відображає бурхливу та трагічну історію як Маріуполя, так і всієї країни протягом останніх двох віків. Поховання різних поколінь та епох іноді фізично перекривають одне одного. Деякі радянські могили в буквальному значенні "наїжджають" на попередні.
"Але цвинтар уникнув знищення та тотального руйнування "небажаних" пам'ятників. Тому "безбожний" секретар міськкому КПРС Фомін мирно лежить поруч з родичами митрополита Ігнатія, провідник ОУН Фененко – з радянськими бійцями, а післявоєнний радянський мер Назар Кудрявцев – з Олександром Хараджаєвим…", – розповідає Андрій Марусов.
GPS-координати та могила художника Арнаутова
Зараз лише п’ять тутешніх пам’ятників мають статус історичної пам’ятки – це три Героя Радянського Союзу та два поховання воїнів та підпільників Другої світової війни.
Могила Сарри Гоф
Не меншої уваги заслуговують:
- усипальниці Олександра Хараджаєва, купця, міського голови у 1860-х роках та мецената, грецького роду Гофів,
- купця та мецената Івана Найдьонова,
- італійців Галлеано,
- найдавніша датована плита грека-першопоселенця Гавріїла Сахаджи (1833-34 рр.),
- поховання Миколи Фененка, провідника ОУН в Маріуполі під час нацистської окупації,
- могила Еми Сторе, вдови Бориса Савінкова, керівника Бойової групи есерів,
- могила з прахом Віктора Арнаутова (1896-1979), всесвітньо відомого художника-мураліста, мозаїки якого дотепер прикрашають вулиці міста та учня Дієго Рівери.
Могилу Арнаутова краєзнавці знайшли цьогоріч. Більше тридцяти років найближчі родичі художника тримали у таємниці цей факт через незаконність поховання. Цієї весни один з них таки показав його волонтерам.
"Виявилося, що могила майже зруйнована. Ми прибрали сміття та почали планувати її відновлення", – розповідає Андрій Марусов.
Арнаутов помер у тодішньому Ленінграді та заповів, щоб його прах після кремації був похований на могилі його матері на Старому міському кладовищі. Проте кладовище було зачинено для поховань у 1972 році. І міська влада Жданова-Маріуполя відмовила дружині Арнаутова Нонні Талепоровській, у похованні його праху.
Тоді вона вдалася до хитрощів – "офіційно" оголосила про поховання у Ленінграді, а насправді у 1980 році закопала урну з прахом Арнаутова на могилі його матері
З квітня минулого року волонтери відновили більше десяти великих пам'ятників. Серед них усипальниці Хараджаєвих та Гофів, пам’ятники священиків, які вінчали Архипа Куїнджі та Віру Шаповалову.
Усипальниця Найдьонових
Разом з комунальниками розчистили від захаращень частину території. Уперше в історії кладовища встановили електричний хрест на усипальниці Найдьонових на сонячних батареях. Заклали дві алеї – Платанову вздовж найдавнішої дороги кладовища та Дубову. Платани для першої алеї були обрані на честь греків-першопоселенців, оскільки платани мають стійку асоціацію з Давньою Грецією.
"Із забуття було повернуто декілька сотень імен маріупольців, які створювали Маріуполь з кінця 18 століття. Їхні надгробки сфотографовані, встановлені їхні GPS координати – для нанесення на майбутню мапу Некрополя. Це стало можливим завдяки меценатській допомозі Федерації грецьких товариств України, підприємців, а також численним пожертвам від маріупольців та киян",– розповідає Андрій Марусов.
На кшталт Личаківського та Лук'янівського
За словами Марусова, на облаштування повноцінного музею піде два-три роки. "Маріупольський Світлий Некрополь" він бачить державним історико-меморіальним заповідником на кшталт Личаківського у Львові або Лук’янівського кладовища у Києві.
"Але це достатньо далека стратегічна мета. Оскільки зараз Старе міське кладовище – це величезна територія у 16 гектарів в самому центрі міста, яка захаращена заростями та сміттям, не має огорожі, мало досліджена, поруч з брудним оптовим ринком. Досягнення мети потребуватиме великих ресурсів", – розповідає Андрій Марусов.
Старе кладовище було закинутим та занедбаним
Перші кроки для його перетворення у Некрополь – це облаштування 5-7 дільниць з найбільш цікавими похованнями та пам'ятниками:
- вирубка заростей;
- облаштування доріжок;
- встановлення інформаційних табличок;
- проведення освітлення.
Також треба ініціювати надання статусу пам'ятки історії найбільш визначним пам'яткам, плитам та похованням.
Ще на цвинтарі планують висадити алеї, квітники, перетворити його у добре доглянутий Некрополь-парк. Ці 16 гектарів повинні стати "зеленими легенями" центра Маріуполя. І облаштувати колумбарій з урнами в спеціально побудованій огорожі Некрополя.
"Старокримське кладовище (де зараз ховають маріупольців – прим. авт.) вже стало чи не найбільшим кладовищем Європи! Міська влада наразі розглядає різні варіанти запуску крематорію та колумбарію. Ми пропонуємо зробити колумбарій з урнами в огорожі Некрополя. Це широко розповсюджена практика в містах світу. Такий підхід дозволить мерії виділити набагато більше ресурсів для облаштування Некрополю, включаючи реставрацію його пам'ятників", – розповідає Андрій Марусов.
Можна взяти участь в екскурсії цвинтарем
Як потрапити на екскурсію Маріупольським Некрополем?
Проводять екскурсії кладовищем і зараз:
"Машина часу Маріупольського Некрополя"
Традиційна екскурсія цвинтарем, проходить вдень по вихідним.
- Тривалість: 1,5- 2 години
- Вартість: 70 грн.
"Куїнджі. Ніч. Некрополь"
Нічна екскурсія, проходить і в будні, і в вихідні.
- Тривалість: 1,5 години, початок о 21.00
- Вартість: 70-100 грн
Слідкувати за анонсами та записатись на екскурсію можна на сторінці ГО Архі-місто.
Діаспорний туризм та нічна екскурсія
Маріупольський Некрополь може стати туристичним магнітом для двох великих груп людей:
- нащадки маріупольців, які поховані на цвинтарі,
- люди, які цікавляться історією
По-перше, це нащадки маріупольців, які зараз проживають в інших регіонах України або інших країнах. Це так званий діаспорний туризм. До волонтерів через Facebook вже надходять запити від нащадків щодо могил їхніх родичів в Некрополі. Деякі з них навіть готові фінансувати пошук та відновлення цих могил, якщо вони не можуть з тих чи інших причин особисто приїхати до Маріуполя.
У відвідуванні кладовища зацікавлені ті, хто любить історію, і чиї родичі тут поховані
Друга група – це ті, хто не має ніякого відношення до міста, але цікавляться його унікальною історією та культурою.
"Сучасний веб-портал Некрополя зміг би суттєво збільшити інтерес до нього з боку обох груп. Волонтери вже накопичили дані щодо декількох сотень маріупольців, похованих на кладовищі (фото, GPS координати тощо). Ми можемо розповісти цікаві історії щонайменше про сто людей Некрополя – різних епох, релігій, етнічної приналежності тощо. Такий веб-портал може коштувати близько 5 тисяч доларів, але поки що наші спроби знайти ці гроші були безуспішним", – розповідає Андрій Марусов.
Втім, краєзнавці впевнені, що перші ділянки музею можна облаштувати протягом року.
