Про це повідомляє Укрінформ.
Що розкопали в Ольвії
Археологи розкопали підземний склеп.
Він складається з:
- похилого дромосу (вхід у вигляді вузького коридору),
- трапецієподібної поховальної камери.
У дромосі науковці знайшли половину червонолакової чашечки. Завдяки цьому вони дійшли висновку, що поховання датується І століттям н.е. Такі склепи робили сармати, які у цей час жили в Ольвії.
Так виглядають сарматські склепи. Цей розташований у Білгород-Дністровському
Висота склепіння – 1 м, стінки та підлога обмазані вапняковим розчином. Споруда вирізана у глиняному масиві на глибині 3-3,5 м від рівня сучасної поверхні. Вхід до спочивальні був закритий кам’яною стінкою.
Пограбування склепу
Археологи виявили, що склеп ще у давнину постраждав від пограбування. Грабіжники проникли до спочивальні невдовзі після поховання. Померлого та поховальний інвентар тоді витягли назовні. Як вважають науковці, через багатий одяг.
Зараз у склепі залишилися залізні цвяхи з дерев’яного помосту та понад сотня намистин і підвісок, якими був оздоблений небіжчик. Це коштовні намистини з бурштину, сердоліку, агату, гагату, гірського кришталю. Також найшли багато бісеру зі скляної пасти.
Що таке Ольвія
Стародавня держава Ольвія належала до античної доби. Проіснувала вона тисячу років: з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери.
Протягом століть тут працювати науковці й археологи з усієї Європи. З 1926 року на території античної Ольвії розташований історико-археологічний заповідник НАН України.
Заповідник складається з двох частин:
- Ольвія з некрополем,
- територія сучасного острова Березань, що навпроти Чорноморської коси.
У заповідника досі є проблеми з інфраструктурою та транспортним сполученням. Однак останні роки увага туристів до Ольвії зростає.
Шукайте заповідник у селі Парутине Очаківського району Миколаївщини, за 40 км від Миколаєва.
Більше про відпочинок в Ольвії – читайте у статті.