Нещодавно влада Індонезії заявила, що не пускатиме на Балі бюджетних туристів, тобто бекпекерів. Хто такі бекпекери, які у них цінності і чи дійсно йдеться тільки про бюджетні подорожі?

Про це редакція "О, Море" розпитала бекпекера і гіда Юрія Бондарчука.

Юрій вперше пішов у похід Карпатами у 2012 році, коли ще не знав про існування слова "бекпекер". З того часу подорожі з рюкзаком і наметом його не відпускали: зійшов на одну з найвищих вершин Грузії Казбек, проїхав автостопом пів Йорданії, побував у базовому таборі Евересту, а до списку улюблених країн додав Вірменію.

Похід в гориЮрій БондарчукАвтор: Архів Юрія

Цього року Юрій вирішив показати такий спосіб подорожей іншим і створив компанію BACKPACKERS, де працює гідом. Окрім цього він художник і має інтернет-магазин художніх матеріалів.

Засновник пояснює, що BACKPACKERS – це клуб мандрівників, а не туристична агенція: "Агенції співпрацюють з туроператорами, а ми пропонуємо власні авторські маршрути, які пройдені мною або іншими гідами і продумані до деталей. Це комерційний проєкт, але мені важливо робити подорожі доступними в Україні".

Хто такі бекпекери

Якщо говорити простими словами, бекпекери – це люди, які подорожують з рюкзаками. Але суть поняття насправді глибша, для бекпекерів це стиль життя.

"В Україні це може асоціюватися з людьми, які курять травку, ходять з дредами, живуть в наметах і більше нічого не роблять в житті. Але це не так, це спосіб втекти від метушні.

Воно потім так затягує, що без цього вже не можеш жити. Якщо раз попробував і тобі сподобалось, то завжди хочеться взяти намет, спальник і кудись втекти від міста, від асфальту", – каже Юрій.

Бути бекпекером це стиль життя, архів Юрія

За його словами, коли людина починає називати себе бекпекером, це стає її життям. Наприклад, навіть якщо люди мають роботу чи інші заняття, то все одно найкомфортніше почуваються у походах, тому купують нове спорядження і багато подорожують.

У бекпекерів є і свої правила, наприклад, дбати про природу і залишити місце, у якому зупинялися, таким, яким воно було до них. Тобто не смітити, і прибрати неорганічне сміття не тільки після себе, а іноді і після інших туристів.

Культура бекпекерства в нашій країні тільки починає розвиватися. "Взагалі в чому проблема – багато людей не знає, що так можна. Вони думають що взяти рюкзак, поїхати кудись і там переночувати дуже тяжко і проблематично. Люди часто питають, як можна обходитися в поході без душу і гарячої води, але ми ж якраз від того втікаємо", – каже Юрій.


Чи завжди бекпекерство – це про економію?

Зазвичай подорожі з рюкзаком і наметом доволі економні, адже не потрібно платити за готель і інші послуги, але тут теж є свої нюанси.

Такі мандрівки не завжди економні, архів Юрія

Спорядження для бекпекерів з часом стає тільки кращим і легшим, з тонших матеріалів: рюкзак сучасного бекпекера з усім спорядженням може важити приблизно 10 кілограмів, а таке саме спорядження туриста 10 років могло бути вдвічі важчим. Відповідно, це коштує багато грошей, тому не зовсім правильно називати бекпекерів "бюджетниками".

Наприклад, рюкзак для походів, який вже був у використанні, можна купити від 1 тисячі гривень, новий від 2 до 7 тисяч. Намет коштує 3-4 тисячі гривень, спальник 1,5 тисячі, а карімат (коврик для походів) – від 300 гривень

Крім цього, Юрій наголошує на вартості авіаквитків. Каже, дорога кудись може коштувати більше за весь відпочинок там, і деякі подорожі коштують, наприклад 500 доларів (13 500 гривень). Для когось це може бути бюджетно, а комусь зовсім ні. Тому до вартості своїх послуг у BACKPACKERS команда не додає дорогу і переліт:

"Ми хочемо, щоб люди розуміли, що наші послуги дуже дешеві. Ми не хочемо збагатитися їх коштом, сама подорож бюджетна, але головну суму вони мають відкласти і заплатити якраз за переліт, тому виходить дорого", – каже Юрій.

похідСпорядження стає кращим, і коштує дорожчеАвтор: Архів Юрія

До речі, бекпекери не завжди ночують у наметах. Наприклад, під час подорожі у Непалі мандрівники ходять з легкими рюкзаками і зупиняються у спеціальних будиночках. Така мандрівка в цій країні може коштувати від півтори тисячі доларів (40 500 гривень).

Так само і у Грузії для цього є гестхауси, тобто туристи зупиняються у грузинській сім’ї та живуть у них. Такий спосіб називають "хат ту хат", він дає можливість не носити важкий багаж і познайомитися з автентичним життям країни:

"Коли ви плануєте подорож з рюкзаком, тоді бачите все справжнє, ви спілкуєтесь не з працівниками готелів, які знають три слова російською і намагаються вас обдурити, а говорите зі щирим грузином чи корінним вірменином, чи непальцем, який радий тільки тому, що ви приїхали в його країну, а не тому, що він бачить вас як мішок з грошима", – каже бекпекер.

Уникати туристичних місць

Щоб пояснити, чим мандрівка бекпекера відрізняється від подорожі звичайного туриста, Юрій цитує відомого письменника Паоло Коельо, який теж багато подорожував: "Якщо ви хочете побачити справжнє життя якогось міста чи країни, потрібно піти не на центральну вулицю чи у музей, а в місцевий бар".

похідБекпекери уникають туристичних місцьАвтор: Архів Юрія

Щоб побачити справжнє життя, бекпекери уникають туристичних місць. Для того, щоб мандрівка була унікальною, до неї треба готуватися. Іноді це займає кілька днів і навіть тижнів: важливо вивчити місце на гугл-картах, почитати закордонні туристичні сайти і послухати рекомендації місцевих:

"Є локації, про які знають тільки місцеві, тому з ними треба спілкуватися. Тільки вони можуть розказати секрети, які ти ніколи не знайдеш в інтернеті: де найкраща їжа, або де краще вибрати місце для ночівлі. Тому ми завжди дуже відкриті до розмов".

Саме люди мотивували Юрія не просто мандрувати самому, а стати гідом і показувати такий спосіб подорожей іншим. Каже, найбільше любить емоції мандрівників, які бачать звичні для нього місця вперше.

Бути бекпекером - круто, архів Юрія

Для того, щоб взяти на себе відповідальність за інших людей у поході, він проходив курси першої медичної допомоги. Каже, що кожен мандрівник-бекпекер повинен знати, як діяти, коли людина тоне, отримала сонячний удар, ураження блискавкою або в інших небезпечних ситуаціях.

5 причин від Юрія, чому бути бекпекером – це круто:

  • Ви повернетесь з мандрівки іншою людиною. У вас міняються думки і світогляд, можливо це допоможе піти на кроки на які ви не наважувалися до того.
  • Це випробування себе. Тільки коли ви йдете в таку подорож і пробуєте себе в ролі бекпекера, ви зможете дійти до себе, бути віч-на-віч з собою.
  • Це чудовий спосіб завести знайомства. Коли ти познайомився в поході з людьми, ти їх бачиш такими, якими вони є насправді. Так можна знайти добрих друзів, знайомих чи навіть майбутніх бізнес-партнерів.
  • Це можливість зекономити на подорожі. Ми подорожуємо з рюкзаками, тому що, крім всього іншого, ще хочемо трошки зекономити грошей. Дуже багато людей пропонують бекпекерам безплатне житло, безплатну їжу, іншу допомогу, підказки.
  • Це унікальні і нетуристичні місця. Ми, бекпекери, стараємося знайти унікальні місця, навіть якщо це місто, де до цього були сотні тисяч туристів, ми просто самі йдемо у розвідку і кажемо: вау, як це круто.