Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Голова Асоціації Олександр Лієв презентував Дорожню карту розвитку туризму у Приазов’ї до 2030 року. Уклали карту за ініціативою проекту USAID "Економічна підтримка Східної України". Редакція "О, Море" побувала на презентації карти та дізналася, що ж планують в регіоні.
Презентація Дорожньої карти розвитку туризму у Приазов’ї
Приазов’я – сімейний відпочинок
Приазов'я – це 1 млн населення, 15 тисяч м2 Азовського узбережжя та 3 млн туристів на рік, які їдуть сюди за сімейним відпочинком.
У Приазов’ї розвивають туризм
Портрет відпочивальника, який обирає Приазов’я:
- вік 35-55 років;
- має середні і нижче статки (готові витрачати на людину на добу не більше 1 200 грн);
- живе в урбанізованому місті Сходу;
- відпочиває разом з сім’єю.
Найбільше туристів зараз їдуть сюди з Київщини, Харківщини, Дніпра, Запоріжжя, Донеччини та Луганщини. Серед іноземних туристів – більшість з Білорусі та Молдови.
Конкуренцію приазовським туристичним локаціям становлять чорноморські, а ще курорти Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини, Хорватії, лікувальні курорти Ізраїлю і Йорданії.
Як місцевим заробляти на туризмі
Зараз туризм у Приазов’ї неорганізований, туристичний потік некерований. Більшість відпочивальників самотужки складають маршрути, обирають розваги та житло, організовують харчування. За словами Олександра Лієва, головний показник успішності туристичної галузі – економічна складова.
"Коли місцеві підприємці та громади заробляють на туризмі, максимально забезпечують туристичну індустрію усіма необхідними продуктами та товарами – це означає, що робота добре організована", – розповів Олександр Лієв.
Зараз туристи за рік витрачають на приазовских курортах 20 млрд грн.
В активний сезон туристи споживають:
- 15 млн пляшок мінеральної води,
- 2 млн пляшок пива,
- 3,5 млн літрів соків,
- майже 12 тонн овочів та понад 9 тонн картоплі,
- понад 8 тонн хліба,
- 936 тонн олії,
- 50 тисяч комплектів постільної білизни.
І лише 20% відсотків цих товарів виробляють місцеві підприємці. Разом з тим, у регіоні є ресурси для повного забезпечення потреб туристичної галузі.
Згуртованість регіону і спільні цілі
Втім, навіть, якщо місцеві підприємці почнуть більше пекти хліба, або варити пива, важливо налагодити співпрацю з крамницями, готелями, турагентствами.
"Приазов’я – це три області, які подекуди конкурують одна з одною. Зараз немає кооперації між областями, містами та селами, підприємцями. Наприклад, у Карпатах є ця згуртованість, це п’ять областей, але коли ви там, то не завжди знаєте, у якій ви області, але завжди знаєте, що ви в Карпатах. Приазовським населеним пунктам треба конкурувати з чорноморськими та іноземними, а між собою навпаки – співпрацювати", – говорить Олександр Лієв.
Фестиваль Goby Fest у Маріуполі
Усім населеним пунктам та Національним природним паркам пропонують свою роль:
- Лікувально-оздоровчий курорт (Бердянськ, Кирилівка, Генічеськ);
- Туристичне місто (Маріуполь, Мелітополь);
- Подієво-фестивальний регіон (Генічеськ, Маріуполь, Приморськ, Мелітополь);
- Територія сімейного відпочинку (Кирилівка, Приморськ, Генічеськ);
- Територія екологічного відпочинку (Природні парки, Генічеськ, Кирилівка);
- Територія виробництва та забезпечення – створення продуктів, необхідних для забезпечення потреб туристичного потоку (Мелітополь, Маріуполь, Бердянськ).
Імідж індустріального Маріуполя
Найбільше місто Приазов’я – Маріуполь досі має імідж місця з поганою екологією через меткомбінати. І небезпечної прифронтової території. І це зовсім не асоціюється з курортом. Олександр Лієв розповідає, що обидва фактори можна обернути на користь і привабити туристів такими родзинками.
І пропонує запустити нові туристичні маршрути:
- екскурсія на заводи,
- екскурсія місцями, які постраждали від обстрілів під час війни.
"Я приїхав до Маріуполя з родиною. І з задоволенням показав би дітям, як виплавляється сталь, якби була така можливість. Думаю, це можна обговорити з керівництвом заводів, і для їх іміджу це зіграло б добру роль. А будівлі, які досі не ремонтовані, які зберігають на собі сліди обстрілів, не варто забувати. Це історія, і багато кому цікаво побачити це на власні очі", – розповідає Лієв.
Збільшення курортного сезону та зростання доходів громад
Зараз туристичний сезон у Приазов’ї становить 3 місяці (з них активний потік 2,5 місяці). У планах збільшити його до 9 місяців. А ще створити Офіс з управління дестинацією Приазов’я (AZOV DMO), книгу рецептів приазовської кухні і власну лінійку приазовських сувенірів.
За реалізації стратегії за десять років доходи місцевих громад мають зрости на 80% у порівнянні з 2020 роком. У рамках стратегії у галузь іноземні донори планують інвестувати близько 12 млн доларів.
Етапи стратегії:
-
2021-2023 р.р.
– курортний сезон 5 місяців
– 3,5 млн туристів
– виручка підприємств індустрії гостинності 25 млрд грн
– термін перебування туристів у Приазов’ї 10 діб
-
2024-202 р.р.
– курортний сезон 7 місяців
– 4,2 млн туристів
– виручка підприємств індустрії гостинності 42 млрд грн
– термін перебування туристів у Приазов’ї 11 діб
-
2028-2030 р.р.
– курортний сезон 9 місяців
– 5 млн туристів
– термін перебування туристів у Приазов’ї 12 діб
Курортний сезон у Приазов’ї збільшать до 9 місяців
Види туризму у Приазов’ї:
- дитячий відпочинок та оздоровлення,
- водні види спорту, активний та екстремальний туризм (Бердянськ, Кирилівка, Арабатська стрілка),
- екотуризм: Національний природний парк "Меотида", Ландшафтний парк "Половецький степ", Приазовський національний природний парк, Азово-Сиваський національний природний парк,
- подорожі місцями культурної спадщини: Пам’ятка давньої культури "Кам’яна могила" (с. Мирне Запорізької області), Скіфські кургани, Миколаївський лабіринт, Лютеранська кірха у Бердянську, Мечеть "Сулеймана та Роксолани" у Маріуполі, болгарська, грецька, вірменська, кримсько-татарська, єврейська, німецька, караїмська традиційні культури,
- музейний туризм (Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Генічеськ),
- сіті-туризм,
- індустріальний туризм (Маріуполь, Мелітополь, Бердянськ),
- сентиментальный туризм,
- конференц-сервіс та MICE-туризм.
