Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Власним досвідом з редакцією "О, Море" поділилася Софія Ватуляк, яка відпочивала у Рибаківці з чоловіком і донькою наприкінці червня 2021 року.
Як дістатися до Рибаківки
Рибаківка (а раніше село Аджияск) розташована на Миколаївщині, проте їхати з Києва варто все одно через Одесу. На трасі Київ-Одеса М 05 місцями ведуться ремонти, через що утворюються корки, особливо у вихідні, коли великий потік машин.
Нам довелося стояти в корках більше години по дорозі туди і назад, а місцями ми об’їжджали корки справжніми польовими дорогами. Корок був за Білою Церквою в бік Одеси, а назад – перед Знам’янкою Одеської області. Об’їзд корку польовою путтю по дорозі з Рибаківки заощадив нам більше години часу, якщо вірити гугл-картам.
У районі села Баранове ми з'їхали на трасу Р 71, рухалися до Новопетрівки, а там виїжджали на польову дорогу, яка вивела нас прямісінько на трасу Одеса-Київ вже за корком. Цю ґрунтовку нам порадили місцеві жителі, до Петровірівки дорога в жахливому стані. Траса Р 71 погана, з ямами, але сповільнений рух цієї дорогою дозволив насолодитися прекрасними краєвидами на балки і поля, помилуватися місцевою архітектурою – традиційними синіми хатами з дерев’яними шпилями.
З хорошого – міст через Хаджибейський лиман вже поремонтували, там відкрито по дві смуги в кожен бік (минулого року був ремонт і на Хаджибейському лимані були страшенні корки).
У саму Одесу заїжджати не варто, потрібно звернути в бік Кульника і рухатися по трасі М 14 в бік Коблева. У Коблево поворот праворуч, і через села Морське, Лугове дорогою прийнятного стану ми нарешті доїхали до мису Аджияск. Остання частина пролягала по гарно втрамбованій ґрунтовій дорозі вздовж морського узбережжя.
Вся поїздка з Києва з зупинками і заправкою зайняла в нас 8 годин. У світлу пору доби їхати дуже приємно і легко, та і менше шансів зустріти несподівану яму.
За чим варто їхати у Рибаківку
У Рибаківці ми вже вдруге. Минулого року сюди приїжджали, щоб помилуватися кручами над морем на мисі Аджияск. На відміну від Санжійки, людей тут набагато менше, та і природа багатша.
Круті глиняні кручі, каменюки черепашника на пляжі, чисте прозоре море – що ще треба? По дорозі зустрічаються фазани, одуди, біля круч – плиски білі, чубаті жайворонки.
До пляжу на мисі треба спускатися глиняними сходами. Я нарахувала 94 глиняних сходинки і ще десь 20 дерев’яних.
Сам пляж з дрібних мушельок (з "ракушняка"). Камені черепашника розділяють пляж на невеликі зони. Це створює затишок – відчуття наче ти окремо від всіх.
На пляжі було два чи три намети: відпочивальники залишалися на мисі на декілька днів.
Море чисте-чисте, якщо пройтися трохи далі, то можна потрапити на піщану косу. На жаль, з температурою моря пощастило тільки один раз. Після грози море стало холодним. Купатися можна, але тільки в русі.
Після грози віднесло ту невелику частину водоростей, яка була, але принесло медуз. Складно зрозуміти, яка кількість тих медуз – мені вони не заважали, а раніше на українських морях медуз я не бачила. Медузи переважно малесенькі, прозорі, зустрічаються раз по раз разом з припливом.
Вода чиста, але медузи трапляються
На пляжі у самій Рибаківці ми не ходили, було досить чарівного місця на мисі.
Але відвідали місцевий ринок. Крім традиційних сувенірів та купальних костюмів, на ринку багато дешевих овочів і фруктів. Пахучі, соковиті, яскраві – так і хочеться купити все й одразу. У кінця червня вже були маленькі солодкі і достиглі диньки по 20 гривень за кілограм, жовта і червона черешні по 40-60 гривень, огірки по 10-12, молоді кабачки – по 5 гривень, помідори – від 20 гривень. Були і морепродукти: рапани, мідії, креветки.
Вибір житла у Рибаківці
На самому мисі Аджияск є всього дві бази. І це прекрасно, адже нема шуму, галасу і натовпів відпочивальників.
У самій Рибаківці є і кемпінги, і готелі, вздовж дороги оголошення про здачу житла місцевими жителями. Траплялися дуже симпатичні варіанти з терасою в затінку винограду і черешень.
Ціни від 60 гривень за кемпінг до 2 000 гривень за ніч у готелі. Проте, порівнюючи з Затокою, вибір житла не такий великий.
На пляжі були намети, туристи зупинялися на мисі на декілька днів. Гадаю, це прекрасне місце для відпочинку з наметами, головне вчасно зайняти місце.
Де харчуватися у Рибаківці
Під час вибору місця для міні-відпустки я шукала щось, де є харчування. Ми знайшли варіант з триразовим харчуванням. Снідання та обід – традиційні, порції великі. На вечерю або камбала на грилі, або ароматний плов, або інші делікатеси. І безліч місцевих овочів та зелені.
За три сніданки, два обіди, дві вечері на трьох ми заплатили близько 1 600 гривень. Якщо порахувати вартість прийому їжі за одного, то виходить менше 80 гривень.
Кафе в Рибаківці теж є, але їх мало.
Чим розважитися на мисі Аджиякс
На мисі є і затоплений грот, до нього можна дійти пішки вздовж пляжу.
З Рибаківки можна потрапити на острів Березань. Кажуть, тут чи не найраніше в Причорномор’ї оселилися давні греки. Зараз острів входить до Національного історико-археологічного заповідника "Ольвія".
Поруч є грязьове озеро Солонець-Тузли, де живе і зупиняється багато видів рідкісних птахів.
Головна розвага на мисі Аджіяск – споглядання моря, кораблів і шматочка нерозораного степу, що так несамовито пахне. Цього досить, щоб переключитися і відпочити.
Чи варто їхати на відпочинок на мис Аджиякс
Серед переваг відпочинку на мисі Аджияск:
- тиша, мало людей довкола, степ і близькість до моря,
- ціни на житло і харчування дуже приємні,
- на пляжі достатньо місця, завжди можна знайти затишний і тихий куточок серед каменюк.
Це місце – рай для тих, хто любить природу і спостереження за птахами.
Ідеальне місце для спокійного відпочинку
Але не рай для тих, хто боїться живності – на степовій частині мису живуть сколопендри. Вони не мають звички нападати на людей, їхні укуси не смертельні, але зустріти таку гостю в своєму номері не весело.
Однозначно, на мис Аджіяск треба їхати. Це прекрасний куточок Півдня України, якому не шкода віддати пару днів свого життя.
