Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Навіщо створили організацію та чим вона буде корисна для підприємців і мандрівників? Редакція "О, Море" розпитала голову спілки Юрія Палічева.
Від кавунів до гастромаршруту
У 2019 році Юрій Палічев, співзасновник громадської спілки "Асоціації виробників Херсонського кавуна", розпочав реєстрацію географічного зазначення "Херсонський кавун".
Це мало б захистити місцевих виробників та вплинути на контроль якості продукту – коли "Херснський кавун" офіційно зареєструють, жодні інші виробники не зможуть назвати свої кавуни "херсонськими". Процес розпочали в рамках проєкту Європейського Союзу "Підтримка реєстрації географічних зазначень в Україні", триває він і досі – документи вже подані та очікують на розгляд комісії.
"Коли ми вирішили, що херсонський кавун мають знати як географічне зазначення не лише в Україні, а й у Європі, ми підготували пакет документів для його реєстрації. І тоді дізналися, що наступний етап проєкту – створення Дороги вина і смаку", – розповідає Юрій Палічев.
Юрій Палічев
Тоді вже було обрано пілотну область – Одеську. Було створено Дорогу вина і смаку Української Бессарабії, яка зараз вже діє.
Юрій звернувся з пропозицію доєднати до проекту і Херсонську область, хоч проект вже стартував, – йому не відмовили. І тоді Херсонська область отримала експертну підтримку та логобук для створення своєї дороги вина та смаку. А от всі фінансові витрати спілці довелося взяти на себе.
Брендований сувенір Дороги вина та смаку Херсонщини
Хто вже увійшов до Дороги вина та смаку Херсонщини
Спілку Дорога вина і смаку Херсонщини зареєстрували 1 червня 2020 року. Планували зробити це раніше, однак, на заваді стала пандемія та карантинні обмеження. І рік тому розпочалася активна робота: розробка плану, стратегії, залучення учасників.
Дорога вина та смаку Херсонщини
"Ми формалізувалися – зареєстрували громадську спілку як координатора проєкту, прописали стратегію – що ми маємо робити крок за кроком, аби рухатися. Прописали правила, що тільки легальні виробники можуть бути учасниками нашого проекту," – розповідає Юрій.
Юрій наголошує, якщо це виноробня, вона повинна мати ліцензію, якщо це виробництво продуктів – у них має бути запроваджена система контролю якості, якщо туроператор – він повинен мати ліцензію та надавати страхування пасажирам.
І до "Дороги вина та смаку Херсонщини" вже увійшли перші учасники – це ресторан "Пан Атаман" у Олешках, ресторани "Цепелін" та "Мускат" у Херсоні, ресторан "Морський кіт" на узбережжі Азовського моря. До речі, в цьому ресторані завдяки співпраці з Дорогою вина та смаку Херсонщини ввели у меню новий продукт – солерос, який ще називають морською спаржею.
Страва із солеросом
"Я їв таку траву у Чорногорії, мої друзі їли її у Греції, вона дуже корисна. Ми їм підказали – і вони запустили цей продукт, розробили нове меню. І ми разом стаємо більш успішними," – зазначає Юрій.
Серед виноробень до Дороги вина та смаку Херсонщини увійшли "Курінь", "Виноробне господарство князя Трубєцького", КП Агрофірма радгосп "Білозерський". Також учасником проекту є Мар’янівська сироварня, пивоварня "Bliss" у Залізному Порту, бази зеленого туризму "Чайка" та "Чумацька криниця". Також спілка співпрацює з туроператором "Тур Плаза", який вже має по дві екскурсії на тиждень за локаціями "Дороги вина та смаку Херсонщини".
Садиба на базі зеленого туризму "Чайка"
"Це не сталий проект, він живий і розвивається. Ми не маємо на меті залучити до нас якусь обмежену кількість виробників. Ми відкриті для всіх. Разом з тим, ми не можемо надати однакові умови тим, хто офіційно працює та сплачує податки, має всі сертифікати якості, і тим, хто працює не зовсім легально. Наша сила в тому, що якщо це наш учасник – у нього все відповідає законодавству,"– зазначає Юрій.
Він також наголошує, що до спілки вже почали звертатися підприємці за підтримкою у оформленні необхідних документів, аби долучитися до проекту. Зараз вони доводять свої виробництва до стандартів, оформлюють потрібні документи і згодом теж стануть учасниками Дороги вина та смаку Херсонщини.
Атлас смаку та пікнікові фестивалі
"Дорога вина та смаку Херсонщини" у перспективі має увійти до "Дороги вина та смаку України". Як розповідає Юрій, це масштабний проєкт, який поєднає гастромаршрути. Турист може як самостійно відвідати локації, так і скористатися послугами туроператорів.
Дізнатися про учасників проекту на Херонсщині зараз можна на сторінці у фейсбуці, а згодом буде розроблено сайт. У планах також на кожній окремій локації розмістити інформацію про інших учасників проєкту, аби туристи могли дізнатися про ці місця та відвідати їх.
"У нас туристичний сезон починається 2 січня і закінчується 30 грудня. А не тільки рекреація, яка у липні починається і у вересні закінчується. Так, ми розуміємо, що там мільйони туристів, а у нас поки сотні", – зазначає Юрій.
Тож аби збільшити кількість туристів протягом року, а не лише у літній сезон, "Дорога вина та смаку Херсонщини" планує розробити Атлас смаку Херсонщини – зібрати інформацію про особливі страви і традиції різних сіл та містечок області. А згодом, спираючись на цей Атлас, проводити пікнікові фестивалі.
Таких гастрофестивалів на Херсонщині планують провести щонайменше 6, але вже наступного року: організувати на цей рік не встигли через пандемію.
Юрій впевнений, що гастротуризм зможе вплинути не лише на розвиток дрібних підприємств та фермерських господарств, а й на розвиток області в цілому.
"Для нас ідеально продавати турпродукт. Приїхала людина, ми її привезли – сплатили гроші перевізнику, людина переночувала – заплатили нашому готельєру, поїла в ресторані – заплатили нашому ресторатору, відвезли на локацію – показали, що сири ростуть не на деревах. І коли тут максимально залишили нам грошей, ми максимально заплатили всі податки, які є в цьому процесі, мені здається, тоді буде область розвиватися", – зазначає Юрій.
