Редакція "О,Море" розповідає де побував Дмитро Комаров у новому випуску щоу.
Сіль на місці давнього моря
Новий випуск "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим" почався на Донеччині. Мандрівник вирішив спуститися на дно океану – в епоху мезозойської ери на місці України був океан з багатьма островами. Пізніше суша витіснила воду і перетворила океан у моря, а в деяких місцях з тих часів залишилися мінерали солі. Більшість з них зберігаються в шахтах в Соледарі на Донеччині.
Щоб побачити давні скарби, потрібно спуститися на глибину близько 300 метрів – 70 поверхівку під землею. Кожен, хто спускається має пройти медичний огляд і одягнути шахтарське спорядження, пояснює Дмитро Комаров.
Дивіться відео "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим", 4 випуск:
У шахту працівники спускаються ліфтом – при вході і на виході кожен мусить показати жетон. Так ведуть облік працівників.
"Масштаби тунелю вражають – тут легко б розмістили метрополітен Гонконга чи Токіо", – розповідає Дмитро Комаров.
Всередині шахти він долучився до буріння солі і показав, як великий шмат солі перетворюється у дрібну звичайну кухонну сіль. Також мандрівник показав, як виготовляють будівельний матеріал для соляних кімнат – цеглини солі.
А ще унікальний підземний санаторій "Соляна Симфонія" при шахті, де лікують астму. Номер коштує 680 гривень.
Покладів мінералів у Соледарі вистачить всьому світу на 45, 5 років, а Україні – на 8 тисячоліть.
Лікувальні озера Херсонщини
Шукав Дмитро Комаров сіль і на Херсонщині. У селі Геройському мандрівник побував біля рукотворних рожевих озер. Соляний розчин озер – близько 30% (у Мертвому морі – 33%).
Колись сіль з озер лопатами добували чумаки, зараз процес автоматизували – сіль дістає з озера спецтехніка і переміщує на берег. Ручний видобуток солі досі є лише в Італії – з солоних озер її вручну добувають туристи.
Вручну сіль добували чумаки
До Херсонських озер туристів возить УАЗ перероблений в автобус. Все через погані дороги в регіоні.
Згодом сіллю з рожевих озер Херсонщини посипають дороги. Щоб вживати морську сіль в їжу її треба переробити.
Також Дмитро Комаров побував біля солоного озера Сиваш. Зараз у ньому води – трохи вище щиколотки – щороку рівень води в озері падає на 30 метрів. У 2018 році дамбу, яка регулювала водоросподіл – перекрили, берег поступово відступає.
Лемурійське озеро, яке зникає
Після Сиваша Дмитро Комаров поїхав і до найпопулярнішого в регіоні – Лемурійського озера. Протягом дня воно змінює колір від сіро-бордового до рожевого.
Про його лікувальні властивості розповідають самі туристи – грязями та водою озера лікують шкіру та хвороби опорно-рухового апарату.
Крім того, в озера є спеціальний сертифікат, який підтверджує, що на Лемурійському озері є унікальні мінерали.
"О,Море" радить проконсультуватися із сімейним лікарем перед лікуванням грязями.
Лемурійське озеро під загрозою знищення. Вода з нього перетікає у водойми сусіднього села Іванівка. Місцеві кажуть, що все через таємниці, пов'язані з виникненням озера – воно утворилося чи то на місці поселення раси 5-ти метрових людей чи то після падіння літака у 1960-ті роки.