Про життя у Новій Зеландії редакція "О, Море" розпитала в українки, яка потрапила на острів майже випадково і ось вже два з половиною роки намагається розгадати новозеландську мрію. Як це – втілити в реальність авантюрний задум і перевернути з ніг на голову власне життя?
"Ніхто нікуди не збирався переїжджати. Ми просто шукали університет для доньки", – так почалася історія Ольги і її рідних у Новій Зеландії.
Ольга Вязенко живе у Новій Зеландії з 2018-го року
- Ольга Вязенко, переїхала у Нову Зеландію з чоловіком та донькою;
- Жила в Києві;
- Переїхала в Окленд у 2018. Зараз живе в Данідін;
- Працювала в Україні журналісткою, останнє місце роботи –програма "Гроші".
Чотири роки тому Оля з чоловіком шукали місце, куди відправити дочку здобувати освіту. У результаті – сім’я переїхала за 17 000 км від Києва, а замість доньки Ольга сама пішла вчитися в університет.
За 17 000 км від дому
Нова Зеландія як виклик
У 2017-му році донька Ольги навчалася у 10-му класі, тому її батьки вирішили завчасно пошукати, куди б краще вступати дитині. Пара почала ходити по різних семінарах і на одному з них абсолютно випадково почула про навчання в Новій Зеландії.
Почався збір документів, який тривав 8 місяців. Сім’я почала готувати усе з нуля. У них не було ані свідоцтва про шлюб, ані документів на власність, не кажучи вже про підтверджені тести з англійської.
З усіма потрібними паперами українцям допомагала агентка по навчанню. Вона консультувала українців, які документи їм потрібні, як правильно складати супровідні листи та спілкуватися з посольством і університетом. Втім, не варто думати, що агентка за помахом руки зібрала всі документи для переїзду. Ні. Збором документів займалася Ольга разом з чоловіком.
Оля з чоловіком 8 місяців збирали документи для переїзду
Олю тоді дивувало, що все на світі, ніби допомагало сім’ї з переїздом. Навіть посольство Нової Зеландії, яке, ніби вірить усім на слово.
"Аби підтвердити мої стосунки з чоловіком, ми надали листівки. Я відсилала йому такі з кожного міста України – і набралася ціла пачка, яку прийняли за доказ. Крім них, звісно варто було надати свідоцтво про шлюб, про народження дитини, листи від батьків і друзів", – пояснює Оля.
До речі, у Новій Зеландії дуже умовне поняття шлюбу. І, якщо чоловік з жінкою живуть разом хоча б півроку – вони вже партнери.
Нова Зеландія і Україна зовсім по-різному сприймають шлюб і стосунки
Під час підготовки до переїзду, вступати до новозеландського університету вже готувалася не донька Олі, а вона сама! Українка пояснює, що тоді країна давала візу не тільки студенту, а й його партнеру.
Таким чином, чоловік Ольги міг отримати робочу візу в країні, а їх дитина – право безкоштовно навчатися в будь-якій новозеландській школі. Це стало поворотним моментом в історії про переїзд, коли авантюра перетворювалася вже в продуманий план.
Хоча Ольга і згадує, що не сприймала все це серйозно аж до моменту вильоту з України. Навіть речі для переїзду українці збирали в останній день перед літаком?
Лікуйте зуби в Україні
Усім, хто мріє переїжджати в Нову Зеландію, Ольга радить врахувати кілька пунктів:
- Привести до ладу своє тіло і обов’язково сходити до стоматолога. Так, всі ми знаємо, що зуби – справа не з дешевих, але в Україні їх точно зроблять набагато дешевше, ніж в Новій Зеландії.
- Перекласти всі документи англійською. Усі дипломи і довідки Оля радить перекладати, хоча і не всі вони можуть знадобитися. Каже, що варто перекласти навіть такі документи, як рецепт на окуляри.
- Про речі Ольга радить не турбуватися. Сім’я переїхала на нове місце тільки з однією валізою для кожного. З усім іншим допоможуть українці або хоспіс-шопи. Звісно, є магазини на будь-який смак і гаманець, але саме хоспіси – непоганий варіант прикупити щось якісне і за адекватною ціною.
У Новій Зеландії дуже тепле і турботливе ком’юніті українців
"Українське ком’юніті дуже сильно допомагає. Наприклад, вони віддали нам прилад, який забирає з повітря воду. Без нього тут жити просто неможливо. Через велику вологість речі просто не сохнуть", – розповідає Оля.
Аналогічні речі в магазині і в хоспісі коштуватимуть 200 (4000 грн) і 5 баксів (100 грн) відповідно. Непотрібні речі сюди приносять усі охочі, люди пенсійного віку приводять їх до ладу і потім мають свій відсоток з продажу.
Скільки мінімально необхідно грошей для переїзду у Нову Зеландію
Оля каже, що для переїзду в Нову Зеландію потрібно дуже багато грошей. На місяць життя в країні йде в середньому 100 000 гривень.
"Ми дивилися багато відео про життя в Новій Зеландії, та нічого толком не зрозуміли. Тепер можна сказати одне – гроші зникають, як пісок крізь пальці", – розповідає Ольга.
Українка створила свій YouTube-канал Борщ NZ для українців про Нову Зеландію.
Родина Олі взяла із собою для переїзду близько 15 000 доларів США (417 000 гривень). Інакше в країну можуть просто не впустити, адже 10 000 доларів (280 000 грн) для двох дорослих треба показати під час запиту на візу.
Ольга каже, що дехто спеціально кладе гроші на рахунок для отримання візи, а потім віддає їх. Втім, це надто ризикований варіант для Нової Зеландії.
Оля з сім’єю орендує будинок за 440 місцевих доларів на тиждень (8 800 гривень). Втім, можна знайти варіанти і дешевше. Наприклад кімната на підселення обійдеться у 150 доларів (3 000 грн).
Поповнення трьох мобільних телефонів коштує 100 новозеландських доларів (2 000 грн). Продукти обходяться у 400 доларів (8 000 грн) на тиждень.
Чи не найбільше грошей іде на електроенергію – від 100 до 200 новозеландських доларів (від 2 000 до 4 000 грн), 80 доларів (1 600 гривень) за інтернет і 120 (2 400 грн) на тиждень за бензин. Проїзд автобусом затягне від 20 до 30 доларів (400 – 600 гривень) на тиждень за людину.
На бензин сім’я витрачає в середньому 2 400 гривень на тиждень
Отже на тиждень життя в Новій Зеландії сім’я з трьох людей витрачає понад 26 000 гривень. Це не рахуючи розваг, прогулянок та крупних покупок.
До речі, мінімальна зарплатня в Новій Зеландії становить 688 місцевих доларів на тиждень (13 800 гривень).
Освіта в Новій Зеландії
Ольга здобувала освіту в політехнічному університеті Отаго. Її донька – безкоштовно навчалася в новозеландській школі.
Щоправда, замість останнього року в Україні, їй довелося провчитися два в Новій Зеландії. На островах система освіти відрізняється від української – там немає чітких вікових меж, аби навчатися у школі.
Ольга закінчила політехнічний університет в Отаго
"Для іноземців навчання в школі платне. Школа, де навчалася наша донька, коштує 18 000 доларів (360 000 грн) на рік. Та моя студентська і робоча віза чоловіка дали їй право навчатися там безкоштовно", – пояснює Оля.
Новозеландські учні мають всього два основних предмети – англійську і математику. У старших класах вже обирають інші, залежно від майбутньої освіти. Предмети незвичні для українців. Наприклад, дочка Олі вивчала фудтек і вчилася готувати небанальні та цікаві страви.
Майже всі шкільні уроки спрямовані на розвиток у молоді командного духу. Через те, що учні завжди підтримують одне одного, жодних проблем з адаптацією в українки не було.
Оля каже, що й навчання в університеті кардинально відрізняється від навчання в українських вишах.
"Викладач по суті нічого тобі не викладає. Він дає ключові моменти, з якими ти сам маєш розібратися і провести самостійну роботу. Кожних два місяці ти вивчаєш новий предмет – і складаєш з нього іспит", – згадує Ольга.
За словами українки, пари в університеті більше нагадували тренінги чи воркшопи. Студентам часто пропонували подискутувати, пройти тімбілдинг.
Навчання
"Майже на кожному тренінгу нам пропонували разом зробити пірамідку зі скотчу і підручних матеріалів. Здається, після двох років навчання, я готова зібрати пірамідку з будь-чого", – жартує Оля.
Робота у Новій Зеландії
Закінчивши університет, Оля почала шукати роботу. Її спеціальність – прикладний менеджмент. Спеціалісти такої галузі в Новій Зеландії потрібні, професія загалом вважається престижною. От тільки є одне "але".
"Моя спеціальність – це директори компаній, керівники. Але тут потрібні люди з місцевим досвідом. Ти не прийдеш в компанію навіть з немісцевою англійською і не скажеш, що тепер ти з нічого будеш у них директором! Крім того, було важко пояснити, чому в мене перший диплом юриста, другий – журналіста, а третій – менеджера. З таким набором роботодавці можуть подумати, що ти ні в чому не спеціаліст", – пояснює українка.
У Новій Зеландії неабияк важко знайти першу роботу
За її словами, в Новій Зеландії найважче – це знайти першу роботу. Потім змінювати роботу куди легше, а от влаштуватися вперше – задача не з легких.
Та на час пошуків можна пошукати підробіток в країні. До речі, тут майже немає неофіційно працевлаштованих людей. Всі платять податки. Крім того, працюючи нелегально, можна влетіти на чималі штрафи і навіть сісти до в’язниці. Це стосується як працівника, так і роботодавця.
Останнє, що варто знати про роботу в Новій Зеландії – тут обов’язково потрібно мати хобі. Місцеві поважають підхід, коли людина цінує особисте життя і тримає баланс між роботою і відпочинком. Якщо ж у людини немає хобі, чи якихось додаткових захоплень, крім роботи, їй можуть просто відмовити в працевлаштуванні.
Зараз Оля працює радницею при міській раді у Данідіні. Вона відповідає за масштабні івенти, як щорічний ярмарок чи підготовка міста до святкування Нового Року.
Очікування і реальність від переїзду в Нову Зеландію
Оля каже, що їй важко назвати якісь очікування від країни, куди їдеш незаплановано і майже зненацька. Та кілька особливостей місцевих Оля все ж помітила.
Наприклад, вони люблять поговорити. Можуть про будь-що заговорити з незнайомцем просто на вулиці. І, якщо ти не відповідаєш – то з тобою щось не так.
По-друге, місцеві дуже доброзичливі і відкриті для допомоги. Не тільки українці, які опинилися в Новій Зеландії, а усі.
На островах досить багато приїжджих, тому в Новій Зеландії майже немає власної кухні. Замість неї – кухня всіх народів світу. А ще природа в країні захоплює чи не на кожному кроці, а пляжі – величезні, чисті і небагатолюдні.
Життя біля океану
До океану Ольга із сім’єю вибирається як тільки-но випадає можливість. Більше того, вони втілюють в життя мрію багатьох людей на планеті.
Кожні вихідні Оля з сім’єю їздить до океану