Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Редакція "О,Море" поспілкувалася з Марією про її поїздку в закритий на той час для українців Таїланд та її відчуття під час самоізоляції.
Учасниця мистецького проєкту
У лютому мене обрали учасницею міжнародного мистецького проєкту HEROINES Wave в Таїланді. Цього року проєкт відбувався втретє. Вперше виставки були у Грузії, а минулоріч подію перенесли в онлайн.
Мета проєкту – звернути увагу на потреби жінок у країнах, які розвиваються. Учасниці проєкту – лише 10 жінок. Ніхто не приїжджає на проєкт з готовими роботами – все жінки створюють у процесі.
Усіх нас об'єднало те, що кожна у той чи той час почувалася відкинутою, не прийнятою батьками чи суспільством загалом. Такий досвід був у багатьох, не зважаючи на те, де народилася кожна з дівчат.
Ми два тижні спілкувалися із місцевими жительками про соціальні проблеми країни, готували свої роботи та представляли їх у місцевій школі.
Самоізоляція для багатьох виявилася викликом
Половина учасниць проєкту були родом із Таїланду, половина – з інших держав. Усі іноземці в Таїланді повинні пройти обов'язковий 14-денний карантин.
Вже на етапі інтерв'ю перед поїздкою для багатьох дівчат ця умова виявилася викликом. Багато хто відмовився від пропозиції так і не взявши участь у відборі.
Організаторів переконав мій досвід: я три роки жила за містом, працювала віддалено – колеги жили у Польщі та Китаї, ми спілкувалися лише онлайн.
Марія була впевнена, що витримає ізоляцію
Навіть, якщо ви хочете втекти – навряд чи це вийде. По периметру аеропорта стоять працівники та працівниці на відстані 10 метрів. На виході з аеропорту люди у захисних костюмах скеровують до таксі у карантинний готель.
Там – вимірюють температуру та закривають людину у кімнаті. З того часу виходити звідти не можна. Лише в чотири останні дні можна виходити на годинну прогулянку у визначених ділянках на свіжому повітрі, поблизу готелю.
Карантинні готелі у Таїланді доволі дорогі. Їх треба забронювати в Україні, але цим займалися організаторки проєкту. Готель бронювали нам за три тижні до відльоту з України.
Так само з документами і ПЛР-тестами: їх вимагають, але ніхто не перевіряє. Це справжня бюрократія.
Під час проживання у готелі туристам роблять ще два ПЛР-тести, за ваш рахунок – ці витрати покривали організаторки проєкту.
Річна психотерапія за два тижні
У перші кілька днів я хотіла пристосуватися до зміни часового поясу. Різниця між Україною і Таїландом – близько 5 годин, а після переведення годинників в Україні – 4 години. Я дуже багато спала, навіть в обід.
Далі – не мала визначеного розпорядку дня. Потрібно було підготуватися до проєкту, почитати та подивитися безліч відео про соціальні проблеми Таїланду.
Учасниця проєкту з Кореї у звичному житті мала визначений розпорядок дня, щоранку займалася йогою. Цю традицію підтримувала і під час самоізоляції – лише перші кілька днів адаптовувалася до нового часу, трохи більше спала.
Але ми з подругами – гралися: наші балкони були розташовані в ряд: 6 поверх, п'ятий, третій. Пізно ввечері, коли світло вимикали, ми передавали одна одній речі на мотузці.
Так учасниця з Грузії віддала мені зернятка мікрозелені. Я виростила їх, а потім фотографувала. Це нагадувало джунглі – у Таїланді вони суцільні, постійно кричать птахи. Джунглі вибиваються всюди – навіть у великих містах.
Тричі на день – у готелі приносять їжу. Спочатку я обирала занадто гострі страви, але швидко адаптувалася і вивчила меню. Хоча назви страв пам'ятаю туманно.
Коли мені було важко, я впускала ці думки і дозволяла собі прожити цей досвід. Усі думки описувала в щоденнику: буде цікаво його прочитати за кілька років. Коли було зовсім-зовсім важко – дивилася фільми або спілкувалася з дівчатами в мережі, щоб відволіктися.
Ці діалоги доволі дивні – у перші дні дуже хочеться спілкуватися, а потім кожна поступово замикається своєму світі.
Якщо так довго сидіти закритій, то кості починають обростати джунглями, які тут всюди вибиваються. Просто якось люди...
Опубліковано Maria Kazvan Пʼятниця, 2 квітня 2021 р.
Найважче – знову вийти до людей після закінчення самоізоляції. Дуже звикаєш, що немає нікого, немає шуму. Натомість тайці дуже шумні, постійно метушаться на вулиці, кричать. На дорозі тайських міст – великий рух машин, тому не вдається бути розслабленою, постійно губишся.
Аби не загубитися у місті з подругами з програми ми домовилися прокинутися дуже рано у день виселення. Зробили check-out з готелю і поснідали на узбережжі. Так було легше, тим паче нас було троє – наодинці можна легко розгубитися.
Думаю, якби була одна мені допомогло б детальне планування дня виселення з карантинного готелю – о котрій забирає таксі, куди їду потім, запланована перша прогулянка містом.
Загалом під час самоізоляції у готелі можна пройти річний досвід з психотерапевтом. Ти наодинці з собою – втекти від себе вже не вийде.
Як витримати 14 днів самоізоляції
Психотерапевт Соломія Ковалик розповіла, як пробути 14 днів на самоізоляції без негативних наслідків для ментального здоров'я.
Соломія Ковалик радить добре підготуватись до самоізоляції.
"Варто продумати цей період ще перед поїздкою, скласти план, що я буду і хочу робити на самоізоляції. Можливо навіть закупити щось для цього (фарби для малювання, нову настільну гру)", – каже вона.
Дуже важливим є спілкування, ізолюватись варто фізично, але не ізольовуватись від спілкування з іншими. Час самоізоляції фахівчиня радить наповнити приємними розмовами.
Також варто дозволити собі робити багато тих справ, які наповнюють енергією.
"Такі, які зробив – і хочеться їх ще робити", – каже Соломія Ковалик.
Якщо виникає підозра депресії – психотерапевтка радить не займатись самодопомогою і одразу звертатися до фахівця.
