Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Оксана Оснач закохана в Херсонщину і вважає, що цей край заслуговує на більше, ніж на славу "смачного кавуна". Про те, як і чому почала малювати на рибі, як відбувається процес і звідки виникла ідея розповіла редакції "О, Море".
Херсонська художниця Оксана Оснач
Роботи художниці зберігаються в Херсонському художньому музеї ім.О.Шовкуненка та приватних колекціях в Україні, Польщі, Болгарії, Росії, Німеччині, Ізраїлі та Нідерландах.
Має власну творчу студію, де навчає живопису та влаштовує виставки.
Відродження чумацької традиції на Херсонщині
Оксана Оснач часто працює на пленерах. На одному з них вона познайомилася з краєзнавцем Андрієм Лопушинським. Саме так розпочалася історія ікон на камбалі.
Краєзнавець займається історичною реконструкцією, поглиблено вивчає життя і побут чумаків. Він і запропонував пані Оксані створити розпис на камбалі. Експонат був йому необхідний для екскурсій у відділені заповідника Хортиця "Кам’янська Січ".
"Вивчаючи чумацтво Андрій знайшов інформацію про ікони написані на камбалі. Після чого він вирішив відродити давню чумацьку традицію", – розповіла мисткиня.
Жодного зразка ікони на камбалі в Україні не збереглося. Дві камбали з зображеннями Діви Марії та Ісуса Христа зберігаються у Російському етнографічному музеї у Санкт-Петербурзі.
Понад сто років тому український етнограф Іван Зарецький привіз їх із села Демки Полтавської губернії (тепер це Черкащина). Він датував експонати серединою 19 століття.
Сьогодні достеменно відомо, що святих малювали не лише на полотні чи дереві. От наприклад, моряки зображували святих угодників на штурвалах.
Андрій Лопушанський припускає, що ікона слугувала похідним оберегом для чумака.
"Ймовірно, що такі чумацькі обереги стали прототипами іконок в салонах авто сучасних водіїв", – резюмує мисткиня.
Після довгої подорожі камбалу із зображенням святих чумаки передавали до церкви. Нічого не відомо, що ж відбувалося далі. Припускають, що такі експонати не виставляли на загальний огляд, а зберігали в церковному сховищі, а потім спалювали.
Як створюються ікони на камбалі
Тепер Андрій Лопушанський купує і підготовлює рибу, а Оксана Оснач малює на ній ікони.
З тих пір краєзнавець в постійних пошуках камбали, яка підходить по розміру і формі.
Андрій Лопушинський любить купувати свіжовиловлену рибу влітку під час відпочинку на морі. Ціна за одну рибину близько 70 гривень.
"Обираю рибу нежирну, щоб сохла швидше. Чищу через жабри, щоб вона мала естетичний вигляд", – ділиться досвідом краєзнавець.
Риба починає сохнути вже під час відпочинку. Вдома пан Андрій тримає камбалу на добре провітрюваному балконі.
"Ми не знаємо достеменно як заготовляли і розписували рибу чумаки. Тому доводиться експериментувати", – пояснює пані Оксана.
Розписана камбала
У руки майстрині потрапляє вже гарно висушена камбала.
"Робота над експонатом починається зі створення ескізів на папері. З камбалою починаю працювати з нанесення кольорового шару фарби", – каже художниця.
Для розпису пані Оксана використовує олійні фарби. Велика ймовірність, що чумаки теж використовували саме їх. Матеріали типу лаків стали відомі митцям значно пізніше.
Перший шар фарби просихає від тижня до двох. Залежить від риби, температури та вологості повітря на той момент. Взимку та влітку по різному.
Протягом цього часу художниця спостерігає за тим, як поводиться фарба і чи не потрібно наносити повторний шар.
Наступний етап – нанесення рисунку тонким пензликом для майбутнього живопису. Головна задача на цьому етапі – нанести малюнок відповідно до форми риби й її анатомії.
"На папері можу намалювати певний нахил голови святого. А потім може з'ясуватися, що хребет чи інші анатомічні особливості ламають цей малюнок", – пояснює Оксана Оснач.
Від створення рисунку до фінішного мазка проходить від одного до трьох тижнів. Все залежить від складності задуму і розміру тушки рибини.
Не кавунами єдиними
Собівартість ікони на камбалі складає приблизно 200 гривень. Ціна залежить від сезону, коли була придбана камбала та її розміру. Також враховані витрати на фарби та пензлі.
Ціна за таку ікону на продаж від 500 до 2 000 гривень. Наразі, розписані камбали мають заповідник "Хортиця" та одне з наукових товариств Київської області. Такий витвір не може стати експонатом домашньої колекції.
"Навіть після тривалої сушки риба камбала має специфічний запах. І вимагає певних умов зберігання", – пояснює пані Оксана.
Мисткиня додає, її колаборація з херсонським краєзнавцем має просвітницьку мету.
Оксана та Андрій зареєстрували торгову марку і працюють над створенням сувенірної продукції, розписуючи гіпсові муляжі камбали.
"Плануємо розвиватися діяльність, зробити це брендом Херсонщини. Адже славитися самими кавунами краю з таким глибоким корінням – замало", – ділиться своїми планами жінка.
Художниця та краєзнавець історик Андрій Лопушинський відвідують фестивалі, де розповідають про рибу.
Зараз в колекції до 10 рибин з зображенням святих, українських пейзажів та козака Мамая. Усі експонати мисткиня створює власноруч, але сюжет обговорює з паном Андрієм.
У 2022 планують провести масштабну виставку.
До відкриття виставки херсонці планують зібрати ще більше інформації про чумацьку традицію та зафільмувати процес створення ікони: від сушки риби до розпису.
Оксана Оснач та Андрій Лопушинський на фестивалі
"Послідовників малювання на рибі в мене немає, але це під силу кожному", – впевнена Оксана Оснач.
