Ізмаїл 17 лютого 2021 15:15 2432 👀

Криничне Олександр Барон

Цибуля не приносить грошей. Навіщо в одеському селі роблять кінофестиваль

Іра Пельц

Якщо поїхати на Південь Одеської області, можна опинитися ніби за кордоном. У болгарському селі Криничне розмовляють унікальним діалектом болгарської і радо пригощають туристів національною їжею. А ще роблять неймовірне вино.

Як кіно допомагає розвивати туризм в маленькому селі на Одещині, розповіла для "О, Море" режисерка Тетяна Станєва.

Режисерка Тетяна СтанєваАвтор: Надано героїнею

Тетяна Станєва родом з Криничного. Це болгарське село на Півдні Одеської області. І хоч на навчання Тетяна поїхала до Києва і провела там майже 20 років, вся її діяльність була пов'язана з Бессарабією: працювала в Центрі розвитку Бессарабії, організовувала фестиваль Бессарабія-FOLK і зняла про рідне село фільм "Місце сили".

Тепер Тетяна переїхала назад, до місця свого народження і робить там кінофестиваль.

Її мета – розповісти про унікальність українського Півдня і розвивати туризм в регіоні.

Давня назва Криничного – ЧушмелійАвтор: Надано героїнею

Коли люди чують мою болгарську, думають, що я іноземка, а я всім пояснюю, що я з України. Мене дуже дивує те, що українці не знають, що відбувається в них на Півдні, тому всім розповідаю про своє село, – каже Тетяна

Чушмелій: село може заробляти туризмом

Село Криничне має давню назву Чушмелій. Воно стоїть на березі найбільшого прісноводного озера в Україні – Ялпуг. Тут живе понад 4 тисячі людей, найпопулярніший промисел місцевих – вирощування арпаджику (насіннєвої цибулі).

"Це традиційна справа кожної родини. Через механізацію зараз привозять з-за кордону набагато дешевшу цибулю, тому останніх кілька років люди просто нічого не заробляють, навіть не повертають своїх витрат, і, звісно, вони розуміють, що на цьому будувати своє життя не можна", – каже Тетяна.

Тепер Криничне стає ОТГ і режисерка вважає, що місцеві люди розуміють, що єдине, чим село може заробляти – це розвиток туризму.

За її словами, місцева влада активно працює над покращенням інфраструктури і розвитком культурних проєктів. Наприклад, в планах є літній амфітеатр, де можна було б робити концерти. Тетяна знайшла свій спосіб розповідати про унікальність рідного села і привозити туди туристів – кіно.

У Криничному є, на що глянути

Невелике село справді має, що показати

Краєвиди Криничного

Місце сили: я дитя полів, я щаслива, що виросла тут

Кілька років тому Тетяна почала працювати як режисерка над фільмом про Криничне, який назвала "Місце сили". Він вийшов у 2018 році, зараз є у відкритому доступі на платформі Megogo.

У фільмі Тетяна показала історію рідного села і поспілкувалася з літніми людьми. За її словами, місце сили – це не тільки про Криничне, а й про батьківщину кожної людини, про її ідентичність і корені.

Я розуміла, що з кожною літньою людиною проходить унікальність, тому хотіла це зберегти. Фільм показує виклики, які ставить перед нами час – ми легко асимілюємось і можемо зникнути

"Цей острах я показала через людей літнього віку, які розказують про те, що було і молодих хлопців та дівчат, які кажуть, що хочуть виїхати за кордон. Глядачі розуміють, що так село може просто зникнути, або перестане бути болгарським", – розповідає Тетяна.

На зйомки фільму витратили 3 500 доларів (97 000 гривень), ще стільки ж на постпродакшн. Фінансував Віктор Куртєв, уродженець села, голова ГО "Центр розвитку Бессарабії". Тетяна як режисерка за свою роботу грошей не брала, платили тільки операторам, за харчування, транспорт і реквізит.

Режисерка каже, що саме на відстані, в Києві, зрозуміла унікальність рідного села. Для того, щоб відчувати себе на своєму місці, нещодавно Тетяна переїхала з Києва назад до Криничного.

Каже, що не шкодує про це рішення зовсім, хоч друзі відмовляли її від такого кроку: "Це ж не тому, що я намагаюся впарити всім своє село і тримаю марку, що мені там добре. Я дитя полів, я щаслива, що виросла тут. У нас ніхто не питає, чи можна зайти в гості, в нас просто приходять. Перші пів року в Києві в мене був шок, я не розуміла, чого мене ніхто не кличе в гості".

Кадри зі зйомок фільму "Місце сили"

Тетяна каже, що часто запрошує до Криничного друзів з Києва і вони приїжджають з радістю, відпочивають там з дітьми. Вона сподівається, що колись люди будуть отримувати освіту в великих містах і повертатися додому, щоб розвивати свої регіони.

Від фільму до фестивалю

За словами режисерки, останні кілька років до Криничного навідуються туристи завдяки програмі "Дорога вина та смаку української Бессарабії". Це проєкт ЄС, що об'єднує місцевих виробників. Ще більше туристів вона чекає в селі восени цього року, адже організовує тут кінофестиваль.

"Завжди думаю, чого так багато фестивалів у центральній і західній Україні. Це несправедливо, хоч я обожнюю Львів і Карпати, але Південь, якщо говорити про культуру, це скарб. Це рай для фольклористів, туристів, які хочуть нових вражень, нових гастровражень. Тому я не тільки фільмом розказую людям про болгар і закликаю подорожувати, я вирішила організувати для цього фестиваль", – каже мисткиня.

Це перший в Україні міжнародний етнічний кінофестиваль "ОКО". Вперше він відбувся 12-19 вересня 2020 року. Через пандемію у форматі онлайн. У фестивалі брали участь Рима Зюбіна, Сергій Проскурня, Катя Чилі та інші.

Фестиваль обійшовся у 370 тисяч гривень. 170 тисяч зібрали на Спільнокошті, ще 200 тисяч виділило Держкіно.

Цьогоріч туристів чекають у Криничному вживу. Щоб зібрати гроші на організацію, Тетяна подала заявку на грант до Українського культурного фонду.

Минулорічний фестиваль відбувався онлайн

"Етнографічні фільми – це такий нішевий фестиваль, не масовий, але я вірю в цей фестиваль. Я не розраховую на дуже велику кількість туристів, але розраховую саме на вірних людей, які прийдуть, оцінять і будуть популяризувати фестиваль з кожним роком, виховуючи смак в інших", – ділиться Тетяна.

Ідея зробити кінофестиваль з'явилася під час поїздки в Чехію. Там Тетяна показувала свій фільм "Місце сили" на кінофестивалі у невеликому місті Їглава.

Я була шокована тим, що все містечко цілий тиждень працює на кінофестиваль. Були зайняті всі готелі, квартири. Там аж чотири кінотеатри в центрі міста. Я думаю, що це завдяки кінофестивалю

За таким самим прикладом Тетяна вирішила зробити кінофестиваль і в Криничному. Завдяки цьому місцеві жителі матимуть змогу заробляти гроші. У своїх будинках вони готують кімнати для ночівлі гостей фестивалю. Ціну встановили символічну – 300 гривень за добу зі сніданком.

"Наші люди вперше з цим зіткнулись, вони не знають, що таке Airbnb, наприклад. Моя мама довго не могла зрозуміти, як це – з гостей брати гроші. Я кажу "Ні, це нормальні речі, звикайте", – згадує Тетяна.

Перший етнографічний кінофестиваль в Україні

Вона хоче привернути увагу туристів не тільки до рідного села.

Найцікавіше те, що в нас, на Бессарабії, різноманітна культура. Це не тільки болгари, там гагаузькі, молдовські, албанські села, і це все поряд, ти можеш йти і це все бачити, і дивуватися, невже це все є і нас, в Україні

Що робити туристу в Криничному

Тетяна також назвала кілька ідей, чим зайнятися у Криничному туристові:

зелений туризмом – розкласти намет біля найбільшого природного озера в Україні – Ялпуг;
винайняти в місцевих човен і покататися озером (ціни послуги наразі ще немає, берег тільки облаштовують і планують робити прокат);
зайти до Свято-Дмитрівського храму, який силами громади відновили майже з руїн.

"Це був пам’ятник радянського злочину. Коли почалося відновлення храму, всім селом шукали меценатів. Зараз храм закінчують розписувати і всі, що заходять сюди, кажуть, що ніби потрапляють в картинну галерею", – каже Тетяна;

скуштувати місцевого вина у виноробні "Колоніст";

Особливо гарно потрапити туди влітку на інтерактивні екскурсії, де окрім дегустацій туристам дозволяють збирати виноград, піти в погріб і вчитися робити вино. Ціна за таку розвагу: 100 гривень з людини екскурсія, ціна дегустації 4 200 гривень для групи, максимум – 12 людей.

"Сама виноробня – як окремий музей. Там є бенкетний зал, розписані стіни, камінний зал, подвір'я облаштоване з фотозонами", – каже режисерка.