Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Редакція "О, Море" з'ясовувала, чому збереження природного стану лиманів важливе, які причини їхнього висихання і як цьому запобігти разом з екологами.
Що таке Тузлівські лимани
Екосистема з 1996 року є частиною Рамсарських угідь України, що мають статус природоохоронної території. Це лимани Татарбунарського краю на Одещині.
Лиман на карті:
Схематична карта Тузловських лиманів
- Для порівняння: площа лише одного з трьох великих лиманів Алібей – 72 квадратних кілометри. Стільки ж займає площа Тернополя.
Тузлівські лимани еко-активісти називають "пологовим будинком" риб Чорного моря. Заболочені ділянки, зарослі солестійкою рослинністю (галофітами) – ідеальне місце для нересту риб і гніздування сотень видів птахів, багато з яких – червонокнижні.
Місце зупинки перелітних пернатих. Так, наприклад, журавлі зупиняються тут, щоб поїсти і відпочити перед відльотом на південь.
Тузлівські лимани закриті причорноморські водойми. Вони відділені від моря піщаним пересипом. Природне функціонування лиману залежить від опадів і проривів, які з'єднують лиман із Чорним морем.
Проблем, пов'язаних з природним функціонуванням Тузлівських лиманів, є декілька:
- пересихання водно-болотних угідь
- законодавчо не врегульований вилов риби
- полювання мисливців на птахів.
"Пологовий будинок" для риб і місце гніздування та зимівлі птахів
Висихання лиманів – лише одна із проблем збереження популяції рідкісних видів птахів. Серед інших: браконьєрство, розорення земель українського Причорномор'я.
За даними другого (і найновішого) видання "Атласу гніздових птахів", Україна є помешканням для 276 видів пернатих. Зокрема, у 2017-му були зареєстровані три нових для нашої країни види: єгипетська чапля, шуліка рудий та фламінго рожевокрилий.
У лиманах мешкають червонокнижні червононосий нирок, руда чапля, чоботар, бабак степовий, лежень, ховрах одеський. Тут водяться пелікани, кулики, різні дикі качки та інші.
Деякі з них зупиняються на дикій території лиманів, яку називають тузлівською Амазонією. Цей шматок болотистої і степової місцевості між Чорним морем і лиманами полюбляють не лише перелітні птахи, а й мисливці.
Тузлівська Амазонія
В Атласі зазначається, що Україна залишається осередком для видів птахів, чисельність яких в інших європейських країнах скорочується або вони там зникли.
В Українському товаристві охорони птахів прогнозують, що у 2021 році на основі даних, поданих для європейського атласу, з'явиться Український національний атлас гніздових птахів – найновіше україномовне видання, з якого можна буде дізнатися усі ці деталі самостійно.
Який стан Тузлівських лиманів сьогодні
Глобальне потепління чи, як кажуть екологи, розбалансування клімату, внаслідок чого спостерігаємо збільшення температурних показників і зменшення опадів, – тільки одна з причин пересихання лиманів.
Станом кінець грудня (коли редакція "О, Море" спілкувалася з фахівцями), зазначають екологи, ситуація в самій екосистемі Тузлівських лиманів покращилася. Однак це пов'язано з тим, що почалися морські шторми, вода з Чорного моря частково потрапляє по пересипу в лимани. До того ж, восени були дощі.
Висушені угіддя лиманів
"Конкретно тепер ситуація змінилася, але не на тривалий період, бо якщо взимку не буде снігу, а весною – дощів, то ми знову повернемося до ситуації, яку спостерігаємо впродовж декількох років, – лимани активно висихатимуть", – побоюється директорка Національного природного парку "Тузлівські лимани", еколог Ірина Михайлівна Вихристюк.
Ірина Вихристюк
Як впливає на лимани промисловий вилов риб
У 2015 році промислові браконьєри штучно засипали протоки, які з'єднували Тузлівські лимани із Чорним морем. Рибу виловили, а протоки розчистити "забули", залишивши лише одну, через яку продовжують виловлювати рибу. Лиман висихає, природний нерест риб порушений.
Про цю проблему вже тоді писало багато ЗМІ, журналісти проводили розслідування. Ірина Вихристюк каже, завдяки екоактивістам і втручанню журналістів, проблему вдалося вирішити частково, "бо на місце одних браконьєрів приходять інші".
Їх покривають чиновники у різних гілках державної структури, тому отримати підтримку від держави науковцям парку і еко-активістам ніяк не вдається.
Тузлівські лимани
"Проблема вилову риби потребує норми в законі. І щоб її всі дотримувалися. Ми, наприклад, вважаємо, що ті люди, які тут народилися, живуть все життя, мають мати право на вилов риби, щоб прогодувати сім'ю. Тут не йдеться про великі об'єми", – пояснює Ірина Вихристюк.
Прикладом того, що може статись з лиманом, якщо не боротися з браконьєрами, є водоймище Сасик (Кундук), яке розташоване на південному заході від Тузлівських лиманів.
Лиман-озеро Сасик (Кундук)
Площа Сасика – це ще понад 20 тисяч гектарів водно-болотних угідь.
Колись він був солоним лиманом. У 80-х роках минулого століття за проєктом радянської влади протоку між морем і лиманом засипали, водойму висушили і наповнили водами Дунаю. Таким чином хотіли перетворити лиман на прісне озеро, на берегах якого планували побудувати заводи, а землі довкола використовувати для сільського господарства.
Зараз екологи називають Сасик причорноморським Чорнобилем. Колись він був "пологовим будинком" для риб Чорного моря, а тепер – це приватне рибне підприємство.
Сасик (Кундук)
Що потрібно робити, щоб врятувати Тузлівські лимани
Чорне море, піщаний пересип – це все живі екосистеми, вони динамічні і постійно змінюються. Щоб лимани могли функціонувати повноцінно, потрібно відновлювати водообмін між ними і морем.
Для цього необхідно розчищати протоки – хоча б двічі на рік. Деякі ділянки потребують відновлення, інші (аварійні) – періодичного очищення. Зробити це власноруч неможливо, потрібна техніка.
Минулого року іншій групі еко-активістів вдалося зробити прорив між лиманом "Молочний" і Азовським морем. Лиман більше десяти років був без сполучення з ним і на третину висох.
Після прориву каналу утворилася протока, відбувся сплеск нересту риби, природні властивості лиману поступово почали відновлюватися. Ірина Вихристюк разом з однодумцями борються за такий же результат.
Екологи кажуть, якщо вдасться вчасно і стабільно прочищати протоки, і буде відновлений водообмін між лиманами і Чорним морем, відновиться природний нерест риб.
Якщо держава врегулює законодавство щодо вилову риб, місцеве населення отримує легальну роботу. Покращаться рекреаційні властивості угідь, завдяки чому розвиватиметься туристична сфера.
Однак, якщо залишити все, як є, дозволити лиманам висихати, ґрунти стануть засолені, біорізноманіття збідніє, і згодом це місце може перетворитися в пустелю, не придатну для життя.
Якийсь час розчищати протоки працівникам парку допомагали приватні підприємці. Пробували залучити техніку навіть із Харкова та Миколаєва. Однак підприємці відмовлялися працювати.
Пояснювали тим, що "більше втратять, ніж зароблять", оскільки об'єми робіт порівняно невеликі. Довжина проривів – 150 метрів. До того ж, солона вода агресивно діє на метал, з якого виготовляють екскаватори.
Але є й інша причина, каже Ірина Вихристюк. Справа у тому, що між екоактивістами і людьми, які покривають свавілля браконьєрів, досі триває боротьба. Підприємці не хочуть ставати її заручниками.
Як держава піклується про захист Тузлівських лиманів
Ірина Вихристюк каже, за чотири роки науковці Національного парку зверталися в різні Міністерства 14 разів з проханням профінансувати придбання спецтехніки.
Ні з обласного Фонду природоохоронного середовища, ні з інших.
Щоб дізнатися, що робить держава у напрямку охорони і збереження Тузлівських лиманів та чи зверталися еко-активісти за підтримкою до них, ми подали запит на отримання публічної інформації спочатку до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
Там нам відповіли, що відношення до природоохоронної території не мають, оскільки НПП "Тузлівські лимани" віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля).
У відповідь на запит Міндовкілля повідомляє, що НПП "Тузлівські лимани" під сферою новоствореного Кабінетом Міністрів України Міндовкілля (постанова 27.05.2020 № 425) опинилося лише у кінці серпня 2020 року (згідно розпорядження Кабміну від 19.08.2020 № 1031).
"Утримання Парку у 2020 році здійснювалося за бюджетною програмою "Збереження природно-заповідного фонду" (КПКВК 2701160) з обсягом видатків по загальному фонду у сумі 4039,4 тисяч гривень".
У Міндовкіллі розглянули запити, які надходили від Парку, протягом 2020 року. Серед них звернень про виділення грошей на купівлю саме екскаватора не було.
"У 2020 році до Міндовкілля не надходили листи, звернення та запити щодо виділення коштів для здійснення природоохоронного заходу з придбання екскаватора для Парку", – йдеться у відповіді на запит редакції.
Але були розглянуті інші запити:
-
придбання спеціального транспортного засобу та обладнання для протипожежних та природоохоронних заходів
-
придбання спеціального транспортного засобу
-
придбання форменого одягу.
З них для фінансування відібрали тільки один – про купівлю транспортного засобу та обладнання для протипожежних та природоохоронних заходів, який у рамках програми "Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля" (КПКВК 2701270) профінансували у повному обсязі. Це протипожежний трактор МТЗ 892, який має "підвищити рівень запобігання виникнення та ліквідації пожеж".
"Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1541-р "Про виділення у 2020 році коштів Міністерству захисту довкілля природних ресурсів" за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився станом на 01 січня 2020 року було відібрано для фінансування природоохоронний захід "Придбання спеціального транспортного засобу та обладнання для протипожежних та природоохоронних заходів для національного природного парку «Тузлівські лимани»" на суму 847,2 тисяч гривень, який профінансовано в повному обсязі".
Активісти збирають гроші на екскаватор
Екологи вирішили самотужки збирати гроші. Планують купити користовану техніку, тому що нова коштує надзвичайно дорого.
"Активісти Національного природного парку (НПП) "Тузлівські лимани" оголосили про збір коштів на придбання болотного екскаватора" – повідомляють екологи на сайті парку.
"Власне, нам потрібен не екскаватор, а здорові угіддя, – пояснює Ірина Вихристюк. – Ми навіть готові прийняти спонсорську допомогу у вигляді співвласництва, бо нам важливо – вчасно прочищати протоки. Оскільки очисні роботи не потрібно проводити цілий рік, тільки у весняно-осінній період та інколи влітку. А техніка для нас – це інструмент".
Екологи шукають благодійників
Науковці підрахували, що на придбання б/у екскаватора драглайн Warynski 415 потрібно 450 тисяч гривень. Збір відкрили 10 грудня терміном на два місяці.
Збір коштів на рахунок Громадської організації "Відродження природної спадщини", а не підприємства, відбувається не випадково. Це дасть можливість придбати техніку без додаткової бюрократичної тяганини, пояснила еколог.
До збору коштів долучитися може кожен небайдужий до збереження довкілля.
Повні реквізити за посиланням на сайті Національного парку.
Нещодавні оновлення:
31.01.2024: Переглянули статтю. Додали нову інвормацію. Інформація досі актуальна.
