Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Це – розповідь про дівчину, яку звуть Анастасія Горбенко. У свої 17 років вона встигла здійснити мрії багатьох, отримавши берет морпіха (практично як у кіно про солдата Джейн) та опинившись на балу (точно як у кіно про принцес, які підкорюють світ).
У 16 дівчина вже встигла отримати берет морпіха
Аполітична модель – донька волонтера
Як часто буває у казках, для того, аби Анастасія потрапила на бал, мали відбутись одразу кілька умов. По-перше, вона мала познайомитись із морпіхами. Аполітична дівчина з Черкас, яка далека від війни та займається модельним бізнесом могла б ніколи з ними і не перетнутись. Але тут хід її історії змінив батько.
Анастасія із татом
Аби вразити батька вона поїхала на цей вишкіл і їй там так сподобалось, що вона почала займатись військовою справою. Після повернення зі зборів дівчина вступила до черкаського клубу юних моряків. І дуже швидко опинилась у трійці найкращих вихованців клубу.
Здобути морський берет у 16!
Анастасія не побоялася перешкод
Друга умова, яка мала бути виконана, аби потрапити на бал – потоваришувати із морпіхами. Ця задача також була не з простих, але вирішити її допомогла гарна підготовка. Та одна вдала ідея, яка спала на думку командиру батальйону 503-го окремого батальйону морської піхоти Вадиму Сухаревському.
Смуга перешкод
Так 16-річна дівчина пройшла смугу перешкод та отримала берет морської піхоти, здобути який вдається не кожному дорослому чоловікові.
"Це було дуже важко. Одеська область. Полігон. Спека така, що у флягах ледь вода не кипіла. Бігти потрібно в усій амуніції. Плюс – хвилювання своє робило.... Потім почались перешкоди, біг, пересування з автоматом… Після завершення виснаження було настільки колосальним, що я не можу його описати. Але і емоції були неймовірні", – згадує Настя.
Дівчина зізнається, що коли отримувала берет, її розпирала гордість.
Настю розпирала гордість
Щорічний бал морпіхів – не найтиповіша традиція
Зрештою, для того, аби дівчина отримала шанс опинитись на балу, мав відбутись сам бал. Що, між іншим, також не найтиповіша традиція для зимових свят на флоті.
Волонтерка Антонія Селіна пояснює, що у кожного підрозділу є свої традиції, які допомагають військовослужбовцями відчути атмосферу свята:
- Військові льотчики Військово-морських сил та зв’язківці наприклад перевдягають когось з військовослужбовців у Санту і вирушають із подарунками вітати дітей особового складу.
- На кораблях влаштовують святкову вечерю із фаршированою рибою.
- Матроси з творчою жилкою готують стендап-шоу та міні-концерт. У Штабі командування ВМСУ організовують різноманітні свята для дітей особового складу.
- Підрозділи морської піхоти беруть на себе відповідальність за привітання дітей-сиріт в зоні ООС, дарують їм солодощі та подарунки та намагаються організувати якесь святкування.
503-й окремий батальйон морпіхів щорічним балом зобов’язаний дружині комбата.
"Юлія Сухаревська запропонувала ідею святкового балу як альтернативу звичайним святковим зібранням. Вона любить класичні танці, хорошу музику і якось запропонувала чоловіку замінити звичайні новорічно-різдвяні застілля чимось красивим, що переплітається із офіцерською гідністю. Отак у нас з’явився офіцерський бал", – пояснює пресофіцер підрозділу Олексій Годзенко.
Бал морпіхів
Виглядає все, як у кіно: офіцери одягають парадну форму, їхні дівчата та дружини – вечірні сукні. До цього вони кілька місяців тренуються із хореографами, аби на самому балу все пройшло ідеально. Для самотніх офіцерів шукають партнерок для бальних танців.
Це звучить як авантюра, але авантюра захоплююча
Все це – шматочки мозаїки, які мали скластись у єдиний візерунок, щоб Анастасія Горбенко опинилась на дуже важливому для неї балу.
"Минулого року командир нашої першої роти Паша Сбитов танцював із донькою нашого волонтера. У Паші дівчини немає, і йому пару ми запросили Настю Горбенко. Тим паче, що вона стала частиною нашого батальйону і навіть отримала наш берет, хоча службу ще не проходить", – пояснює Годзенко.
Сама Настя каже, що участь у балу була не менш скажена ідея, ніж спроба отримати берет. І вона вимагала не менш тривалої підготовки.
Дівчина, до того ж, допомагала організовувати захід і бачила, скільки зусиль витрачено на роботу та декорації, планування та залучення людей. Тому для неї було особливо цінним, що всі витрачені зусилля перетворились на дуже гарне дійство.
"Під час балу я себе реально відчувала Попелюшкою! Ніби потрапила у казку. Навколо – справжні офіцери у своїй білій парадній формі та з нагородами, дівчата у гарних білих сукнях і з гарними зачісками. Ми танцювали вальс, до якого готувались дуже довго", – згадує дівчина.
При цьому зізнається, що для її партнера цей момент був не менш хвилюючим.
Анастасія у танці
Бал – лише початок історії. Настя хоче стати офіцером
Бал міг стати чудовим завершенням цієї історії про дівчину, яка вміє реалізовувати мрії. Але він – лише її початок!
За словами Анастасії, для однокласників та друзів-однолітків її участь у балу пройшла непоміченою. Однак для неї самої ця подія стала однією з переломних у житті. Тому що після закінчення балу її відчуття приналежності до родини морпіхів стало ще більш потужним.
"Тоді саме тривав період мого визначення, що я хочу робити у цьому житті та ким хочу бути. Після балу я зрозуміла, що далі я хочу рухатись шляхом військової справи, що я хочу стати офіцером", - каже вона.
Дівчина мріє про військову службу
Цього року Анастасія вступила до Військового інституту Київського національного університету, де вивчає спеціальність міжнародні відносини. Зізнається, що хотіла би продовжувати службу у морській піхоті.
"На сьомому році війни – у нас дуже змінились Збройні сили. Але багато де лишились радянщина і речі, які, на мою думку, багато в чому вже недоречні, хоча досі лишаються частиною військової традиції. Але морська піхота змогла всі ці речі максимально прибрати з життя підрозділу", – вважає дівчина.
При цьому додає, що після випуску вона не зможе вплинути на те до якої частини отримає розподілення. Але підтримувати з морпіхами стосунки планує точно. Тому що морська піхота – це круто.
