Музей гея-співака, дикі віслюки та піратський острів: маршрут Середземним морем у Туреччині

Туреччина дивує чудернацькими історіями з давнини і розвінчанням стереотипів у сучасності. Але ви цього ніколи не дізнаєтесь, якщо обмежуватиметесь all inclusive. Коли розповідаю свої історії з Туреччини – мої друзі дивуються, бо вони багато разів були в Туреччині, але те що чують від мене – ніби про зовсім іншу країну.

Бодрум–Мармаріс–Акіяка–Датча–Паламутбюку

Цей маршрут досить короткий, він ідеально підійде вам, навіть якщо ви все-таки на all-inclusive десь в Бодрумі чи в Мармарисі, але маєте можливість поїхати на день – прогулятись місцями, про які навіть не всі турки знають.

Бодрум (Bodrum)– давньогрецький Галікарнас

"Трохи моря, трохи сну,

Це все що мені треба,

Бодрум, Бодрум.."

Найрелаксовіша місцина Туреччини і ще один привід поміняти свою думку про цю країну.

Саме тут колись народився і творив батько історії, анатолієць, один із перших у світі мандрівників, що мав терпець задокументувати деталі греко-перських воєн – Геродот.

Бодрум сьогодні – дуже туристичний, на вулицях можна зустріти багато людей, що ходять замріяні у пошуках вражень. Найцікавішим місцем для туристів є район Гюмбет (Gümbet). Сюди треба йти, якщо шукаєте пригод в хорошому розумінні слова.

На узбережжі Бодруму є величезний і дуже вартісний археологічний музей та руїни міста Галікарнас. Варто оглянути і замок. Тут же біля замку на березі є класний заклад, у якому рибалки п'ють чай і каву. Це риболовецький кооператив і тут дуже приємні ціни:

• ціна за обід до 40 лір (160 грн)

Правда я ні разу там не бачила туристів, чомусь всі клюють на красивий дизайн ресторанів та кафе, хоча посидіти в атмосферному закладі з рибалками цікавіше.

Ще одна секретна локація в самому Бодрумі – Zai Yaşam. Це надзвичайно гламурна бібліотека з роялем, відкритою кухнею, кафе, двориками зі сучасними скульптурами і дуже вишуканою публікою. Цю біблотеку створив один багатих меценат, згодом до нього доєднались інші спонсори і тепер у Бодрумі місце, де можна прийти і почитати найновіші видання/журнали/книги по сучасному мистецтву, фотографії, кіно, архітектурі та інше.

Всі книги – у вільному доступі на полицях, вхід у цю бібліотеку безкоштовний і це одне з найкращих місць в Бодрумі, де можна і попрацювати, і відпочити.

Музей співака-гея та мистецьке село

Трішки далі від центру – музей найвідомішого в Туреччині гея – талановитого співака Зекі Мурена. Ви мабуть зараз трішки шоковані, адже як може в Туреччині бути популярним співак гей?

Дуже просто! Це ще один сюрприз для туристів – Туреччина дуже пишається своїми вокалістами, а левова їх частка – трансгендери, геї та drag queen (ті, що переодягаються в одяг протилежної статі).

Зекі Мюрен приїхав на концерт до Ізміру Автор: Zeki Müren museum

Зверніть увагу на афротурка, що разом з іншими несе співака на фото зверху.

Так от – Зекі Мурен довго проживав у Бодрумі, часто давав тут концерти і після його смерті тут зробили музей в його честь. У музеї (Zeki Müren Sanat Müzesi) можна побачити його альбоми, дізнатись про творчість, побачити костюми, у яких виступав співак.

• ціна за вхід в музей – 10 лір (40 грн)

Ще й досі його пісні – найпопулярніші, ви часто можете почути їх у ресторанах та на вулицях міст. Варто лише послухати Зекі Мурена, і ви не зчуєтесь, як самі залюбитесь у його творчість. А якщо перекладете кілька текстів – зрозумієте, які глибокі тут метафори.

Щодо геїв-співаків, то їх в Туреччині досі дуже багато. Проте справжня хвиля була в 70-80 роках, програми з геями йшли на всіх національних телестанціях.

Тепер, із приходом більш ісламістської влади, зокрема правління Ердогана – ці програми прикрили. До речі, алкоголь і сигарети тепер блюрять (розмивають зображення) у телесеріалах і фільмах. Тож ви бачите лише розмиту пляму замість бокалу вина.

Якщо цікавитесь сучасним мистецтвом – відвідайте мистецьке село (Dibeklihan Kültür ve Sanat Köyü). Це відносно нова локація. Тут можна гарно відпочити, подивитись картинні галереї (безкоштовно), випити кави або гранатового соку, придбати нестандартний сувенір ручної роботи.

Вся територія – це як суцільна мозаїка зі старовинних речей та дрібних кольорових камінців, які тут вшиті у камінь.

Навіть просто прогулятись цим місцем – естетичне задоволення. Це село було створене за гроші меценатів та небайдужих бодрумців, які хочуть розвивати мистецтво та культуру в своєму місті.

Тут можна натрапити на концерт, за подіями можна стежити на сайті. Також на території є хороший м'ясний ресторан Handa:

• де можна скуштувати ягнячий стейк за 65 лір за порцію (260 грн)

Де і що поїсти в Бодрумі?

Поїсти в Бодрумі можна дуже смачної риби на вулиці Manavlar. Тут приємні і логічні ціни. У Бодрумі багато закладів, де багатії викидають великі суми грошей, аби лиш похвалитись своїми статками, тому обирайте заклади прискіпливо.

• ціна на рибу від 50 до 200 лір (200-800 грн ), залежить від розміру та виду риби

Pastacı Yunus – найкраще місце, аби з'їсти турецької баклави чи інших солодощів.

Тут найсмачніші десерти і не лише турецькіАвтор: tomato.com

До речі, одна з причин чому турки, зокрема чоловіки, так багато їдять солодкого – це переконання, що турецькі солодощі з великим вмістом горіхів сильно піднімають потенцію. Саме тому кондитери – це ті люди в Туреччині, які знають де найближчий бордель чи нічний клуб, бо маршрут турецького мачо завжди лежить через кондитерську.

Пляжі Бодрума

Поплавати в Бодрумі можна на головному пляжі, але краще брати мандрівку на кораблі на цілий день. Навколо Бодрума є дуже багато мальовничих місць, куди можна добратись виключно на човні, так як проїзд на авто на ці пляжі – заборонено.

На деякі пляжі – лише на яхті чи корабліАвтор: Оля Довгань-Левицька

Також поблизу Бодруму є дуже затишне місце – селище Гумушлюк, якраз за мистецьким селом. 40 хв на авто з Бодруму і ви вже у атмосферному містечку з гарними пляжами і тихими кафе, сюди туристи не доїжджають, хоча тут якраз і дуже вигідно шопитись, багато магазинів та отлетів. А ще, – тут класно порибалити і поснідати, бо дуже дешево і смачно.

• ціна від 15 лір за чай і тост (60 грн)

Вода там ідеально чиста, можна пошнорклити (плавання на поверхні води із спеціальною маскою, в якій можна дихати як носом так і ротом) і подайвити (пірнання під воду).

• така мандрівка може коштувати від 70 до 250 лір (280/800 грн), в залежності куди і на скільки часу ви пливете.

Оголошення можна знайти просто на набережній в центрі міста.

Також ще одним місцем, ідеальним для пляжного відпочинку є район Яхші (Yahşi) – це "пляж для своїх". Ціни на їжу тут лояльні, а ще є класні клуби на березі моря.

Чим особливий Бодрум

Бодрум – це місто, в якому варто, як то кажуть, загубитись і поблукати. А ще – це також ідеальне місце для посиденьок в мейхане. Знайомтесь з людьми, ви можете тут зустріти дуже дивних персонажів, незвичних.

До прикладу в одному із кафе Hey Joe, де постійно діють виставки і можна пограти в настолки – я випадково зустріла колишнього комуніста, який все свідоме життя прожив у Лондоні, а тепер повернувся на батьківщину і пише дуже милі дитячі книги. Тут таких диваків багатенько, тому не бійтесь знайомитись і заводити розмову, ви багато цікавого дізнаєтеся.

Акіяка (Akyaka) – дешеві тури на човні

По дорозі до Мармарису заїдьте в Акіяку.

Тут хоч і не є багато цікавинок, але Акіяка дуже миле містечко з гарними пляжами. Місто дуже дружнє, тут класні люди, можна зустріти багато мандрівників, що подорожують наодинці. Є класні клуби, до прикладу Deli Mehmet та Room bars.

Акіяка – пляжі мрії, оточені лісамиАвтор: Оля Довгань-Левицька

Сюди варто заїхати і через дешевизну мандрівок на човні. Так, тут мандрівка на цілий день в чудових умовах буде коштувати не більше 100 лір (400 грн) з людини. В цю суму також входить обід – рибка з салатом і гарніром. Але деталі щодо меню краще запитуватись безпосередньо у капітана і провідників.

Зупинка човна – до години часу і таких 4-5 зупинокАвтор: Mania.tr

Мармарис (Marmaris) – нічне життя і віддалені пляжі

Наступна зупинка – Мармарис. Це місто для тусовок і нічних пригод. А от пляжі краще шукати подалі від центру.

Та дорога до нього – сама по собі вже туристичне місце. Ці серпантинові дороги, що відкривають вам морські пейзажі щоразу, коли ви виїжджаєте на гору – виглядають просто казково.

І пам'ятайте про коричневі дорожні знаки – це все історичні місця, більшість із них мають безкоштовний вхід або від 10 до 30 лір (40-120 грн).

Ічмелер – краєвиди як з листівкиАвтор: Stok.tr

Перше що варто тут відвідати для людей, які шукають не туристичні місця – İçmeler та Turunç. Це ідеальні пляжі для плавання, там дуже красиво і мало людей. Взагалі вартує їхати на пенінсулу (півострів) за Турунчем, там надзвичайна природа і можна навіть побачити диких коней та віслюків. Купатись тут можна всюди, де є доступ до води. А ще в Turgut Şelalesi є водоспад, де можна влаштувати фотосесію і покупатись.

Півострів від Мармарісу – набагато цікавіший Автор: Google Maps

Всю цю пенінсулу (півострів) варто об'їздити заради краєвидів. Їдьте всюди, де є дорога. А коли повернетеся назад у Мармарис – довго не затримуйтесь, а вирушайте далі, тут надто туристичні місця і відверто кажучи – нема де поїсти. Хіба би ви натрапили на заклад для робітників, де буде писати щось на кшталт koop – отут буде і смачно і дешево, але інстаграмних фото не чекайте.

Але якщо все-таки ви зголодніли і перебуваєте в місті – йдіть до старої мечеті, тут завжди біля мечетей є місця де можна дешево і смачно поїсти. Але мечеть має бути з тих старших, маленьких і непримітних. Також, якщо хочете смачно і дешево поїсти – старайтесь шукати заклади, в яких немає англійського меню. А щоб зорієнтуватись в стравах, вивчіть кілька базових страв, до прикладу в будь-якому ресторані біля моря завжди є щось на кшталт :

• meze – закуска
• ahtapot ızgara– восьминіг на грилі
• ahtapot tava – восьминіг на сковорідці (смажений)
• balık çorbası – рибна зупа (Balık – риба, çorba – зупа)
• jumbo karіdes güvec – великі креветки , а гювеч – це все, що тушкується в теракотовій посуді

Датча (Datça) – загадковий грецький півострів

Віслючки при дорозіАвтор: Оля Довгань-Левицька

Як будете їхати дорогою на Датчу – маєте можливість побачити диких віслючків при дорозі. Справа в тому, що колись в турецьких селах тримали віслюків для перевезення продуктів. Та потім дуже швидко почали користуватись тракторами та машинами, тож віслюки поступово виходили з агросектору, а деяких просто відпускали на волю. Тож тепер є багато диких віслючків, які живуть вільним і щасливим життям і досі дружні до людей.

В античній географії Датча – Кнідський півострів. Відомий Афродітою Кнідською – першою в історії людства статуєю оголеної Афродіти, створеної відомим майстром Праксителем.

Оригіналу не збереглось, перше зображення найближче до правдиАвтор: www.arxeion-politismou.gr

Власне, він виготовив статую для іншого міста, проте саме кнідосці викупили її для свого півострова, що і повпливало згодом на туризм, адже сюди почали заїжджати мандрівники, аби побачити на власні очі першу статую оголеного жіночого тіла.

Друге, чим відома Датча – це мигдаль. Найсолодший і найбільший мигдаль росте саме тут. Тому це найперше, що ви маєте купити на півострові. Найсолодший сорт називають nurlu badem.

КнідосАвтор: Оля Довгань-Левицька

Десь близько 4 століття до нашої ери стався сильний землетрус і Кнідос було зруйновано, люди сильно збідніли, але вдача острівчан не дала їм просто жити у бідності, кнідосці стали піратами. Тим паче географічно береги Датчі – дуже зручні для переховування, тут багато бухточок, у які запливали кораблі з торговцями рабами і золотом, тож пірати нападали і грабували їх.

Руїни морського порту грецького КнідосуАвтор: Оля Довгань-Левицька

Через те, що серед рабів було багато темношкірих людей – тепер в провінції Мугла є цілі села з афротурками. Зокрема – Емеджік біля Датчі.

Під час однієї з моїх подорожей в Датчу моя подруга, яка приїхала зі сполучених штатів Америки розповіла дуже милу ситуацію. Подруга – афроамериканка із Вашингтону, але давно проживає у Туреччині, відповідно володіє турецькою. І от якось будучи у Датчі на автобусній зупинці до неї заговорила турецька бабця, питаючи: "Доню, а хто твій тато?" – старша жінка була впевнена що знає її батька, адже в Емеджік – більшість населення афротурки, тож прийняла її за свою односельчанку.

Датча – земля, що зцілює

Папа Клементій п'ятий вірив, що хрестоносці, що заразились проказою (у 13 столітті) – грішні, тож не можуть повернутись на святу землю Ватикану і їх треба вбити. Проте потім до влади прийшов папа Йоганнес і прийняв рішення змилосердитись і всіх хрестоносців відправити на острови Егейського моря. Але кораблі потрапили у шторм і їх закинуло аж у Датчу.

Тож всіх прокажених випустили на берег і фактично залишили там вмирати. Але природа виявилась такою лагідною, що новоприбулі швидко пристосувались до життя на півострові, одужали від прокази і заснували села.

Навіть папуги п'ють турецьку кавуАвтор: Оля Довгань-Левицька

З того часу існує поговірка: "Коли Господь бажає своїм улюбленим людям довгих років життя – він відсилає їх в Датчу".

Ця поговірка звучить як від імені християнського бога, так і Аллаха та від імені Тенгри – основної постаті тенгризму. З релігією на Датчі теж свої стосунки – я була свідком того, як під час обіднього намазу двоє турків підняли келики вина і виголосили тост за імама, в якого дуже гарний голос, мовляв: "гарно ж затягнув, – будьмо!"

Вперше тут в Датчі я побачила школу, подвір'я якої виходить просто на пляж. Мої тутешні друзі розповідають, що весною, коли в квітні вода вже прогріта до комфортних 23 градусів – школярі на ходу скидають портфелі і форму та стрибають просто у воду ще під звуки шкільного дзвінка.

Графіті в барі з живою музикою KoopАвтор: Оля Довгань-Левицька

Дуже рекомендую зупинитись тут хоча б на один день, ввечері піти у Koop – заклад на набережній центру Датчі із живою музикою, який менеджать анархісти, дуже класні люди, знають англійську і можуть розповісти щось про півострів.

– А який у вас тут пароль на вайфай?

– Анархізм

Локальна їжа тут Kabak çiçeği – проте знайти її можна лише влітку, адже це фаршировані рисом квіти кабачка. До речі, на Галичині є схожа страва, яку в Україну занесло скоріш за все разом із ромськими таборами.

Паламутбюку (Palamutbükü) – місце свободи

Коли ви вже достатньо нагулялись по Датчі – рушайте на пляжі Паламутбюку. Тут люди – анархісти в душі, приязні і щасливі, а на будинках вивішують прапор святого Пауля – покровителя піратів.

Чорний стяг – символ півостроваАвтор: Оля Довгань-Левицька

Паламутбюку чудовий не лише влітку. Зимою тут великі врожаї мандаринів. А так як люди трішки лінькуваті – то ніхто їх не збирає. Тож ви можете просто запитатись чи можна зайти в сад і нарвати зо два мішки фруктів. Ми так і робимо щороку. А ще тут – найкращі лимони.

Зимою всі сади в мандаринахАвтор: Оля Довгань-Левицька

Влітку це ідеальне місце для плавання. Береги пологі, вітру немає, вода чиста, золотий пісок. Навколо – жодних індустріальних об'єктів. Сюди найчастіше приїжджає внутрішній турист, хоча часто можна побачити європейців. Але не забувайте, тут багато і переселенців – ще з часів хрестових походів.

Піщаний пляж і пологий вхід в мореАвтор: Оля Довгань-Левицька

До прикладу, одного разу на автомийці я побачила двохметрового рудоволосого скандинава, який шпрехав турецькою і виявився корінним жителем.

ПаламутбюкуАвтор: Оля Довгань-Левицька

Тут дуже багато людей арійської зовнішності з блакитними очима і світлим волоссям, але це все – турки, просто німецькі. А ще: іспанські, скандинавські, португальські, австрійські, італійські і так далі.

Півострів Датча, а західна точка – місто КнідосАвтор: Google Maps

Кнідос – це те, що варто тут побачити, залишки грецького міста лежать просто на узбережжі півострова. Тут і амфітеатр, і мозаїки на землі і гекони, що лазять по колонах із коринфським ордером. Тут мало що досліджено і досі тривають розкопки, вхід безкоштовний.

ПаламутбюкуАвтор: Оля Довгань-Левицька

Жителі Паламутбюку кажуть: ти можеш бути націоналістом, фашистом, комуністом, соціалістом, демократом, веганом, геєм, будь-ким, лиш не будь релігійним. Тут часто виникають політичні суперечки, тутешні турки, як і з інших міст – люблять постепечатись, але ніколи через політику не виникає проблем.

Самоіронія турків завжди мене дуже тішитьАвтор: Stock

А от якщо хтось буде показувати свою релігійну позицію – з ним ніхто не захоче говорити і швидше за все – просто спровадять з цього анархістського місця. Бо тут важливо – вміти посміятись з себе.