Морські містечка в Україні все ще у пошуках цікавинок, які б відрізняли їх на мапі узбережжя і приблювали туристів та місцевих жителів. На заваді цьому часто стає неефективна співпраця з владою чи нерозуміння своєї аудиторії. Розповідаємо, як за допомогою комунікації морські курорти шукають нове обличчя.

Фестивалі, простори, квест

У 2020 році Львівський медіафорум, за підтримки Українського культурного фонду, дослідив, як у невеликих українських містах розвиваються креативні індустрії. Експерти проєкту "Малі міста – великі ідеї" обрали 12 міст, які завдяки культурі можуть розвинути свій туристичний потенціал. Матеріал написаний у співпраці з ЛМФ.

У дослідженні звернули увагу і на морські курорти України – Маріуполь, Бердянськ та Нову Каховку. Кожне з них має індустріальне минуле і зараз шукає нові можливості для розвитку, зокрема, в культурі.

Раніше фестивалі у курортних містах відбувалися переважно у теплу пору року. Завдяки цьому туристи могли урізноманітнити ліниве лежання на пляжі, а місцевий бізнес – за сезон заробити "на весь рік".

Поступово активісти звернули увагу на найближчу цільову аудиторію – постійних жителів узбережжя. Для них почали організовувати тематичні фестивалі впродовж усього року та заснували кілька громадських просторів.

Так, у 88 день року (29 березня) у Бердянську організовують фестиваль до дня фортепіано – Piano day. Місцевий композитор Богдан Бєляєв три роки поспіль організовує у цей день концерт. Цьогоріч він мав відбутися на міському вокзалі, але через пандемію проходив онлайн.

Насолодитися музикою можна й у маріупольській камерній філармонії. Там вже два роки організовують фестиваль Mariupol Classik. У цьогорічному фестивалі взяли участь музиканти з Іспанії, Японії, а також колективи з Києва, Львова та Харкова.

Громадські простори Маріуполя і Бердянська активісти заснували на ревіталізованих заводах. Першу арт-платформу у Маріуполі – "ТЮ" – заснувала переселенка з Донецька Діана Берг. Раніше тут був цех по зборці металопластикових вікон, а потім спортзал. У "ТЮ" обговорюють важливість інклюзії, культ минулого та сучасне мистецтво.

У водонапірній вежі Маріуполя активісти організували креативний простір "Вежа". Сто років тому вежа постачала місту воду, тепер – ідеї, переконані організатори локації. Кожен з поверхів вони присвятили окремій меті – інтерактивному музею, коворкінгу чи простору для неформальної освіти. На останньому поверсі розташували вежу з телескопом.

малюванняКреативний простір у водонапірній вежіАвтор: fb Vezha Creative Space

Через громадські простори містяни можуть познайомитися з історією та культурою міста, активно відпочити. У першому Антикафе Бердянська "Час Є!" проводять квести про історію та культуру міста. Нещодавно команди виконували завдання про 8 нових стріт-арт картин художника Гамлета Зіньковського. Також активісти "Час Є!" популяризують урбаністику – проводять тематичні лекції та хакатони.

Що таке Культурні Урбаністи? Це спільнота людей, які прагнуть зробити Бердянськ краще. Краще в якому сенсі? В сенсі...

Опубліковано Первое Антикафе Бердянска "ЧАС Є" Вівторок, 22 вересня 2020 р.

Проблеми ідентифікації

Фокусування на місцевій аудиторії показало нову потребу курортних міст. Бердянськ, Маріуполь і Нова Каховка вже не є повністю індустріальними містами і змушені шукати нову ідентичність.

Так, жителі Бердянська часто називають його "малою Одесою". А от унікальних рис, які б відрізнили його від інших на узбережжі, знайти і досі не можуть. Хоча місто має потенціал стати лікувальним курортом – на Бердянській косі вже є сітка готелів та санаторіїв.

ЧовенОголовок на Бердянській косіАвтор: Ольга Клюєва

Мешканці мало знають про Бердянськ як про мультикультурне місто. Там живуть спільноти інших національностей – євреї, поляки, болгари та італійці. Про їхнє минуле можна дізнатися завдяки архівам міських музеїв, в от їх історія як теперішніх жителів Бердянська не відома навіть самим жителям регіону.

Проблема з ідентифікацією є і у Новій Каховці. Стратегії щодо бренду міста влада не обговорила із громадськими активістами і місцевими підприємцями. Останні підкреслюють: якщо влада не бачить переваг для себе від участі різних громад, то очевидно не зацікавлена в інших думках.

Через це, наприклад, ті заходи, які організовує влада, не завжди цікаві для місцевих жителів. Подекуди містяни не знаходять для себе інших розваг ніж прогулянки туристичними маршрутами у місті. Найчастіше вони обирають пляж, а не культурний простір.

У Маріуполя є стратегія розвитку на наступний рік. Однак у ній не врахували культуру як складову частину економіки міста. Ця галузь активно працює у місті нещодавно і потребує підтримки. Власники невеликих закладів і громадські активісти теж повинні змагатися із владою і часто долати тиск великого бізнесу.

Спілкування для спільноти

Найефективніше для громадських просторів курортних міст – спілкуватися з їхніми жителями та туристами через соціальні мережі. Так у Facebook та Instagram активісти можуть розповісти про події, які відбуваються в місті і залучити до участі якнайбільше зацікавлених.

Коворкінги і хаби можуть популяризувати волонтерські проєкти і неформальну освіту. У такий спосіб вони ставатимуть місцем зустрічі для тих, хто прагне змін. Цю ідею вже реалізовує хаб 1991 Маріуполь – ревіталізована міська бібліотека імені Короленка. Зараз у ревіталізованому хабі збираються молоді IT спеціалісти та місцеві підприємці.

1991Хаб 1991: коворкінги, скайп-кімнати та інкубатори Автор: www.1991.center

Ефективної комунікації з відвідувачами потребують і міські музеї. Вони можуть не лише розповідати про експозиції, а й організовувати освітні лекції чи тематичні квеcти.

У Бердянському краєзнавчому музеї взимку для дітей вже організували квест про запорозьких козаків. У той час там діяла виставка – "Гетьмани України". Діти поділилися на три рої, кожен з яких отримав свій маршрут: потрібно було придумати козацькі прізвиська, перелічити бойові нагороди і згадати імена українських гетьманів.

Кожен культурний простір потребує персоналізації – розповідей про людей, які його заснували чи просто проводять там чаc. Так у місцевих та туристів виникатиме емоційний зв'язок із кожною локацією.

Крім цього, такий зв'язок можна сформувати через місцевий колорит – ресторанчики автентичної кухні, місцеві парки розваг і унікальні туристичні маршрути узбережжям.

Матеріал підготовано на основі експертного аналізу Оксани Дащаківської.