Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
У дореволюційному Бердянську проживало багато консулів інших держав і представників культурної еліти. Вони зводили для своїх родин великі будинки, відкривали навчальні заклади, готелі, магазини та інші установи, формуючи обличчя міста.
Дивитися відео Бердянськ з дрону на ютубі:
У курортному місті чимало будівель з гарним фасадом та багатою історією. Саме про них зараз розповість "О, Море".
На жаль, переважна частина цих будівель не має статусу пам’ятки архітектури, тож невідомо – чи побачать ці дивовижні споруди бердянці та гості міста ще через сто років.
Бердянськ відео:
Починаємо занурення в історію
Стартуємо з вулиці Італійської (автобусна зупинка Ліцей). Звертаємо увагу на житловий будинок №28, в якому збереглася старовинна арка від воріт.
Цільового значення за останні два століття вона не змінила, а ось зовнішній вигляд лише віддалено нагадує про ту красу, яка колись була.
Ворота з аркою на вулиці Італіській у Бердянську
Будинки з історією на Захисників України
Йдемо далі до перехрестя з вулицею Захисників України і знов робимо зупинку. Два будинки, що стоять на розі, належали лікарям Кернеру і Топалову. На №32 можна побачити рік його зведення – 1912.
Будинок був зведений у 1912 році
В будинку Кернера – № 37 – після революції розміщувалася Надзвичайна комісія з боротьбі з контрреволюцією і саботажем при Раді народних комісарів Української РСР. Це був спеціальний орган безпеки радянської держави.
Зараз будівля перебуває в приватній власності, тут розташовується магазин квітів та сервіс з ремонту побутової техніки.
Будівля на Італійській, 37 зараз у приватній власності
Далі повертаємо ліворуч і рухаємося вулицею Захисників України, яка раніше мала назву Дзержинського, а ще раніше – Одеська.
Праворуч стоїть будинок № 23, перший власник якого невідомий, але незвичайні візерунки та ліпнина над вікнами варті уваги.
Наступна споруда, яка виділяється архітектурою, – двоповерхова будівля № 10, господарем якої був торговець лісом Тумаркин. Як і в XIX столітті, зараз це житловий будинок.
А затишний старовинний будиночок №8 належав Григорію Микитовичу Черняєву, який у 1841-1855 роках виконував обов'язки начальника міста і порту. Зараз це також чиєсь помешкання.
У середині 19 ст. тут жив начальник міста і порту
Від банку до казначейства
Далі йдемо у бік гори. На перехресті з вулицею Волі повертаємо ліворуч та рухаємося нею до наступної пам’ятки. Вона розташована на розі з проспектом Праці з лівого боку (навпроти неї, праворуч від нас, буде зелена алея, що розділяє дорогу та ринок).
Нашу увагу привертає старовинна двоповерхова будівля, зведена у 1902 році. Колись тут був Бердянський державний банк.
Установа відкрилася за сприяння міністра фінансів Російської імперії. А зараз тут розташовується Державне казначейство. Однак його зовнішній вигляд вже значно відрізняється від попереднього.
У 1917-му з фасаду банку зняли двоголового орла, а також розібрали переносний балкон біля головного входу. У 1941-43 роках, коли Бердянськ був обласним центром, у цій будівлі було обласне управління, на кшталт сучасної районної адміністрації.
- Адреса: вул. Волі, 63/29
Маєток з історією про кохання
Далі залишаємо будівлю банку позаду ліворуч і огинаємо ринок, опиняючись на проспекті Азовському. Прямуємо у бік моря і, минаючи пам’ятник засновнику Бердянська графу Воронцову, повертаємо ліворуч.
Навпроти скляного торговельного центру бачимо старовинну будівлю з непересічною історією. Зараз в цих стінах діє райдержадміністрація, районна соціальна служба і ще низка установ. А у 19 столітті це був маєток купця першої гільдії Михайла Головкова.
У 19 ст. тут був маєток відомого купця Головкова
Окремої уваги заслуговує його історія переїзду у Бердянськ. У першій половині XIX століття він був хлопчиком для биття в одній заможній сім’ї. За жорстокою традицією маленького кріпака били на очах панських дітей, якщо ті не слухалися чи щось накоїли.
Михайло і старша донька пана закохуються одне в одного, але благословення їм не дають. Дівчина продає маєток, що залишився їй у спадок від матері, та викуповує в батька коханого кріпака. Після одруження пара їде до Ростова-на-Дону, де відкриває дві фабрики, а згодом переїжджає до Бердянська – молодого та перспективного міста.
Будинок з історією шукайте за адресою: пр. Перемоги, 3
Будинок Гаєвського
Переходимо дорогу і йдемо далі вулицею Перемоги, повертаючи на найближчому перехресті праворуч. Тут бачимо двоповерхову будівлю з колонами, виконану в стилі стриманої неокласики.
Зараз це міська поліклініка, а 200 років тому – це був будинок Гаєвського.
Інформація про першого господаря до нас не дійшла, але відомо, що у другій половині XIX століття ним володів Владислав Гаєвський – тогочасний міський голова Бердянська.
За часів перевороту 1917-го року маєток відвели під революційний трибунал. У 1920-х тут розміщувалися адміністративні установи. Лише у післявоєнні роки в цих стінах почали вести прийом лікарі міської поліклініки.
Саме тоді на центральному трикутному фронтоні з'явився візерунок чаші Гіппократа з лаврово-дубовим вінком.
- Адреса: вул. Земська, 21
Кінотеатр, готель і будинок культури
Обходимо будівлю та повертаємося на Азовський проспект, прямуючи вулицею Земською. На розі повертаємо праворуч і робимо зупинку біля наступного героя нашої екскурсії – нинішнього будинку культури "Софіт", а два століття тому – це був будинок купця Карастоянова.
На першому поверсі тут працював кінотеатр "Гігант", на літньому майданчику – театр, а на другому поверсі гостей приймав готель "Марсель".
У 1910 році будівлю купив голова спілки повітових кредитних товариств Юхим Іванченко. Він відкрив на другому поверсі новомодний заклад для відпочинку "Гранд готель". Серед інших він виділявся тим, що тут було багато зелені, фонтани та оранжерея-веранда на даху.
В період революції 1917-1922 років тут був військовий госпіталь. Згодом колишній готель використовували для адміністративно-господарських потреб Бердянська.
Під час революції тут був військовий госпіталь
У 1924 році у стінах будівлі починає діяти клуб металістів. Тоді тут з'явився сад з літнім театром і танцювальним майданчиком, який пам’ятають старожили Бердянська. Згодом клуб перейменували у палац культури "Софіт".
Після Другої світової війни будівлю передали на баланс Першотравневого заводу, але свого призначення вона не втратила. Зараз у колишньому маєтку Карастоянова діє бібліотека, в актовій залі проводять масові заходи і працює єдиний офіс.
Знайдете будинок культури "Софіт" за адресою пр. Азовський, 37/9.
Ще більше про історичні будівлі Бердянська і що в них сьогодні, читайте тут.
