Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
"О, море" розповідає, як туди доїхати, де жити і що подивитися.
Дивитися відео Росєйки з дрону на ютубі:
Де розташовані Тузлівські лимани
Птахи, тварини та рибалки – основні жителі цього живописного краю. Інколи сюди приїжджають художники, тому на містку через лиман ви можете зустріти також людей з фарбами та пензликами. У вересні тут проходить міжнародний пленер.
На ньому митці з України та сусідніх країн створюють шедеври на полотнах, що потім прикрашають галереї в Білгород-Дністровському, Одесі, Києві, Польщі, Литві та інших країнах.
Тузлівські лимани, Приморське і навколишні селища залишаються поки що недостатньо туристично популярними, але це має свої переваги. Оригінальність маршруту та брак інфраструктури приводить сюди лише справжніх шукачів пригод.
Але якщо одного осіннього дня ви сюди потрапите, то велика ймовірність, що захочете повернутися наступного року. Літо тут триває, як кажуть місцеві жителі, до середини жовтня, тому ще встигнете спланувати відпустку на дикому пляжі поруч з пеліканами та маяком.
Майже повна відсутність людей
Як потрапити на Тузлівські лимани?
Краса нікому не давалась легко. Найпростіше взяти квиток на поїзд Київ-Ізмаїл (145К) до станції Білгород-Дністровський. А звідти маршруткою відправитися до Татарбунар або Приморського (найближчий населений пункт). Зверніть увагу, що селищ із назвою Приморське на Одещині кілька, і вам потрібне те, що в Татарбунарському районі.
Маршрутки їздять не часто, дізнавайтеся розклад у місцевих жителів заздалегідь (це найбільш точний варіант, бо офіційні розклади часто хиблять), щоб не лишатися ночувати під зорями на фортеці.
З Татарбунара зручний варіант – таксі (це буде не так бюджетно, як може здатися, місцеві автолюбителі можуть попросити від 300 грн з людини за поїздку до баз відпочинку, але з ними можна домовитися, особливо, якщо вас декілька або ви домовляєтесь про зворотню поїздку з тим самим водієм) або, якщо ви схильні до авантюр – попутний транспорт.
Деякі бази відпочинку пропонують трансфер, але про це теж варто домовлятися до подорожі сюди.
Якщо у Вас є позашляховик, придатний для мандрівок по ґрунтовим дорогам, то можете спробувати організувати подорож самостійно, але це буде нелегко і з меншим рівнем комфорту, якщо про нього взагалі йдеться. Міські авто не витримують південного ландшафту і їх краще залишити в Одесі або Аккермані, а далі помандрувати маршрутним таксі чи автобусом.
Є ще один варіант, якщо ви полюбляєте пригоди – з самої Одеси курсує автобус до Приморського. Якщо оберете цей варіант, то мандрівка вам точно запам’ятається.
Здавалося б, невелику дистанцію у 200 км доведеться долати години 3-4 залежно від вправності водія та погодних умов. Вирушає він двічі на день (вранці та о 14:00) з автостанції Привоз, що неподалік від залізничного вокзалу.
- Вартість квитка станом на вересень 2020 року – 160 грн
Громадським транспортом сюди не доїхати
Що подивитися
Культурної програми як такої не передбачено. Якщо ви шукаєте "ночей повних вогню" і запальних вечірок, то це в інший бік Одеської області.
З культурних пам’яток можете побачити скульптуру пелікана в натуральному розмірі посеред степу на шляху до маяка та заповідника "Тузлівські Лимани" (створену місцевим художником у 2020 році), також копію скіфської баби, що були тут ще за минулих століть (копії історичних п’яток, відтворені дослідниками та встановлені у 2020 році). Поруч є інформаційні стенди, де можете прочитати історичну довідку про ці місця племена, що тут мешкали в різні віки.
Якщо жива природа для вас цікавіша, ніж пам’ятки минулого, то споглядати кучерявих пеліканів, лелек, лебедів та інших дивовижних птахів можна в природному середовищі їх існування. Національний природний парк "Тузлівські Лимани" визнаний рекреаційною зоною міжнародного значення.
Поруч з Приморським та туристичними базами є станція екологів, які займаються спостереженням та дослідженням цього біологічного розмаїття (детальніше за посиланням).
Співробітники заповідника можуть поспілкуватися з туристами, розповісти про міграцію птахів і навіть дати подивитися у бінокль. На самій станції є віслючок і мул, які теж дружні до туристів, особливо, якщо ви прийдете з морквою чи ще чимось смачним.
Маяк Шагани
Навігаціний знак споруджений у 1944 році, маяк досі виконує свою функцію – координує шлях кораблів. Там працює наглядач, спостерігаючи з справністю батарей та технічного обладнання маяка. Якщо пощастить, зможете поспілкуватися з ним і дізнатися цікаві історії про будівлю, околичні села та морську навігацію.
Маяк Шагани досі робочий
Маяк має важливе значення, оскільки на шляху кораблів трапляються скелі, які за допомогою навігації вони можуть безпечно обходити. Фотографувати всередині не можна, оскільки це стратегічний об’єкт, але якщо доведеться піднятися на верхню точку будівлі, то ви побачите неймовірну панораму степів, лиманів та моря.
Де оселитися?
Можливостей, прямо скажемо, не багато. Вздовж лимана розташовані туристичні бази, де є скромні кімнати від 300 грн зі спільним душем та туалетом або зручностями на дворі, і комфортні номери "люкс" в межах 1000-1100 грн з усіма зручностями, кондиціонером, телевізором, і навіть прикрашені мистецькими творами.
На території баз ж дитячі майданчики, спеціально обладнані місця для барбекю й альтанки, якими можна користуватися.
Для романтиків та шукачів пригод: є опція пожити в наметі, але враховуючи що поряд заповідна зона, палити багаття не можна, та і дров для нього ви багато не знайдете. Такі експерименти можна панувати на пару днів максимум, бо обладнаного кемпінгу тут поки що немає.
Що їсти і як знайти смачненьке
Кафе і звичних точок з шаурмою на узбережжі немає, і самому селищі є магазин зі стратегічними товарами, де досить помірні ціни, і до середини вересня працює невеликий бар з напоями та морозивом.
Коли туристичний сезон завершується, бар згортає свою роботу, і готувати доведеться самостійно на базі. На більшості з них є кухні та всі умови. Наприклад, на базі "Залив", можна придбати м'ясо для барбекю, рибу та інколи навіть рапанів.
Мінімум інфраструктури, максимум краси
Місцеві жителі продають біля баз відпочинку козяче молоко, овочі, фрукти, пиріжки з бринзою та інші смаколики. Наприклад, домашнє молоко коштує 25 грн за л.
Біля місцевого магазину стихійний ринок з фруктами та іншими дарами ланів, але функціонує не кожен день, а восени – тільки коли приїжджають відпочиваючі. Рибу можна купити свіжу у рибалок на березі, перед цим послухавши веселих історій про рибалку.
Де гуляти?
Власне, весь пляж, заповідник, степ і навколишні шляхи створені для прогулянок та фотосесій. Пам’ятайте про зручне взуття та засоби від комарів, яких тут восени і влітку досить. Найбільш "інстаграмні" панорами можна спіймати, якщо піднятися на вишку на пляжі або дочекатися світанку на майже пустинному узбережжі.
Прогулянки на човнах по лиману – окреме задоволення для тих, хто любить активний відпочинок. На кожній базі в селищі є човни, які можна орендувати за скромну суму, яка залежатиме від часу оренди і відрізняється на кожній базі. З них можна роздивлятися навколишню красу з водної гладі. Лебеді, чайки і качки зовсім не бояться такого транспорту і з задоволенням позують для фотографій.
Що привезти на згадку?
Сувенірів на зразок магнітів і чашок з написом "Рассейка" ви тут не знайдете. Найближчі сувенірні крамнички з такими товарами та справжніми творами мистецтва ви найдете у Білгород-Дністровському, а з самої Расєйки можна привезти мушлі від рапанів і смачне домашнє вино або граппу, яке продають місцеві умільці за помірними цінами:
- виноградне вино від 40 грн за л
- міцніші напої десь 80 грн, (але за традиціями східних ринків, можна торгуватися і домовлятися)
Ще є тут неймовірно смачна бринза і м’який солоний сир, але везти його додому у спекотну погоду не дуже надійно, тому краще ласувати на місці.
