Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
"О, Море" проклало маршрут повз найкрасивіші з них. Гайда на екскурсію!
Дивитися відео Бердянськ з дрона на ютубі:
Навколо парку імені Шмідта
Починаємо прогулянку старовинним Бердянськом на перехресті вулиць Університетської та Портової. Перед нами двоповерхова будівля з кованими балконами та цікавою цегляною кладкою під дахом.
Бердянськ відео:
Це домоволодіння купця Голобородька, яке він використовував для приготування, зберігання та продажу винних виробів. У 1905 році тут відкрили приватне реальне училище Нейфельда.
Будинок на розі вул. Університетської та Портової
Навскоси, в будинку № 29 стоїть маєток середини ХIХ століття. Зараз тут розташований міський військомат, а два століття тому в ньому був Азово-Донський комерційний банк.
Особливість цієї будівлі, яка приковує погляд, гарматне ядро – згадка про бойові дії часів кримської війни 1853-1856 років. Його випустили з гармати англо-французької ескадри під час обстрілу міста, але, на щастя, ядро не зруйнувало будівлю, а залишилося у стіні.
Будинок з гарматним ядром
Залишаємо будинок міськвійськомату позаду ліворуч і рухаємося далі. Наступна зупинка – велика старовинна будівля з червоної цегли – головний корпус Бердянського державного педагогічного університету, а раніше – чоловіча гімназія.
Споруду казкового вигляду звели в 1870-х роках за спеціальним оригінальним планом інженера-капітана Єльського. Кожен поверх – майже 5 метрів у висоту. Використовували найсучасніші технології будівництва того часу, все ретельно продумували.
Наприклад, зал фізичної культури розташований під сходами центральної частини таким чином, щоб вібрації під час занять не руйнували будівлю і шум не заважав іншим заняттям. Під час Другої світової війни споруда майже повністю згоріла, але її вдалося відновити.
Зараз вона має статус архітектурної пам'ятки національного значення і охороняється державою.
Раніше у цій будівлі була чоловіча гімназія
Огинаємо головний корпус педагогічного університету (БДПУ) та прямуємо бруківкою у бік моря. Ліворуч, на розі вулиць Шмідта і Хавкіна, розташований будинок купців Костянтинових. Його звів купець Афанасій Костянтинов зі своїми синами приблизно в 1850 році.
У другій половині ХІХ століття тут було управління порту, контора Російського товариства пароплавства і торгівлі, пароплавства по Дону, Азовського і Чорного морів, страхові та комерційні товариства. Це все розміщувалося в південній частині будівлі, а північну здали в оренду під готель "Європейський".
Під час Другої світової будинок згорів, а при його відновленні надбудували третій поверх. Зараз в цій будівлі розташований Міжнародний клуб моряків і житлові квартири.
Будинок на розі вулиць Шмідта і Хавкіна
Зараз у цій будівлі клуб моряків і житлові квартири
Історичне фото будівлі на вул. Шмідта
Далі увагу привертає двоповерхова жовта будівля колишнього чотирикласного училища, зведена у 1900 році. На другому поверсі розміщувалася публічна бібліотека. Зараз це один із навчальних корпусів педагогічного університету.
У минулому це було 4-класне училище
Повертаємося назад до міськвійськкомату і йдемо повз нього вздовж парку Шмідта.
Двоповерховий маєток, збудований в стилі ренесансу за адресою Університетська 39, заслуговує на зупинку. Зараз це дитяча музична школа.
На початку ХХ століття будинок належав представникові купецької підприємницької еліти, приватному видавцеві і власнику книгарні Езрубільському. З грудня 1917 по квітень 1918 року в ньому засідала Перша Бердянська Рада.
Сучасна будівля музичної школи
У цій будівлі засідала Перша Бердянська Рада
Належала Езрубільському й двоповерхова будівля 1912 року, яка завершує квартал.
В XIX столітті тут вирувало життя. На другому поверсі був елітний готель "Брістоль". Він пропонував постояльцям 15 комфортних номерів, ресторан і сад, де грав місцевий оркестр.
Одна доба проживання тут коштувала від 1 до 4 царських рублів. Для порівняння, оренда кімнати в приватному будинку вартувала від 15 до 20 рублів на місяць.
На першому поверсі працювали книгарня Езрубільського, магазин жіночих капелюшків Когана, аптека Міхалевського. В західному крилі проводилися засідання Біржового комітету, а в північній частині працював кінематограф "Модерн", де показували чорно-білі стрічки. Квитки на них коштували від 5 до 10 копійок.
На Біржовому проспекті у Бердянську вирувало життя
Після революції 1917 року в приміщенні готелю працював пансіонат Червоного Хреста СРСР, а в лівому крилі розташовувалася каса Бердянського залізничного вокзалу.
Під час Другої Світової Війни будівлю знищили, а після реставрації її передали у власність одного із заводів. Сучасним бердянцям вона відома як будинок культури імені Островського.
Переночувати в готелі "Брістоль" коштувало 1-4 рублі
Минувши парк Шмідта, ми виходимо на широкий проспект Праці, а в 19 столітті – Біржовий. Перед собою, через дорогу, бачимо двоповерхову будівлю, яка простягається майже на весь квартал.
Навіть збереглися спогади більшовика, якого шмагали нагайками в тій контррозвідці.
В центральній частині будівлі розташовувалось відділення Петербурзького Міжнародного комерційного банку, в правій – комерційне училище Давидової, засноване у 1912 році. На першому поверсі увагу привертав театр "Шантеклер".
Газета "Бердянський кур'єр" від 2 грудня 1911 року повідомляє бердянців про гастролі французької танцівниці мадемуазель Далматин. Виступав тут і Леонід Утьосов. Крім театру, тут також була перукарня і два фотосалони – Ямпольського та Наумчикова.
З усіх зображень батька Махна, які відомі світу, три фото зроблені саме в бердянських салонах. Після громадянської війни обидва поверхи правого крила займав міський відділ ГПУ-НКВС.
Зручності: в парку імені Шмідта є бар, ресторан, кафе та продовольчий магазин.
Вул. Земська (раніше Червона)
Тепер переходимо дорогу на протилежний від парку бік, минаємо двоповерхівку, про історію якої ми щойно дізналися, до перехрестя та повертаємо ліворуч на вул. Земську.
Будинок № 3 належав відомому бердянському нотаріусу Ольшанському. На першому поверсі розташовувалася контора, на другому – жила його сім'я.
Будинок на вулиці Земській
В будинку № 4 перебувала будівельна і технічна контора братів Лоренцо і Йосипа Тубіно. На розі з Азовським проспектом розташовується будівля, відома в старовинному Бердянську як "Гранд-Готель". Тут розміщувалися кінотеатр "Гігант" і готель "Марсель".
У цій будівлі був готель та кінотеатр
Сучасний вигляд вул. Земської
В будинку № 16 зараз працює спортивний клуб, але архітектура споруди красномовно свідчить про цікаву історію.
Це колишня караїмська кенаса, яку звели у 1899 році за кошти прихожан, на основі старої зруйнованої кенаси. Будівля, виконана у мавританському архітектурному стилі, мала спеціальну структуру: вхід обов'язково розташовувався з північного боку.
У кенасі був азар – коридор, в якому збиралися караїми перед молитвою. Усередині храм ділився на три частини:
- Першу займали дерев'яні лави для людей старшого віку
- Друга частина була обладнана для чоловіків і хлопчиків, які могли молитися стоячи
- Третя – місце для священнослужителя, де й відбувалося саме богослужіння
Зараз тут працює спортивний клуб
Історичне фото караїмської кенаси у Бердянську
Наступна зупинка нашого маршруту – вул. Земська № 18. У споруді 1865 року, яка належала відомому бердянцю Гаєвському, розміщувалася повітова управа.
12 грудня 1920 року в цьому будинку містився "опорний пункт червоних партизан проти банди Махна". Кілька сміливців чинили відчайдушний опір одному із загонів Нестора Махна, попри жорстокий обстріл з кулеметів і гармати. Про це свідчить і пам’ятна таблиця, встановлена на будинку.
Зручності: кафе та магазини у цьому районі є на вул. Центральній, яка перетинає Земську перед наступною пам'яткою.
Лютеранська кірха
Йдемо вперед до перехрестя і повертаємо праворуч. Через квартал видно Євангелічно-Лютеранську кірху Христа Спасителя, виконану в неоготичному архітектурному стилі.
Комплекс із церкви, училища та сторожки побудували у 1903 році. За радянських часів тут розташовувалися класи однієї зі шкіл, згодом будівля використовувалася Бердянським педагогічним інститутом (зараз БДПУ). У 2007 році пам'ятку архітектури відреставрували та відновили служіння.
Історичне фото Лютеранської кірхи
Зручності: через 500 метрів в бік моря є ресторан, якщо залишити кірху позаду праворуч і на наступному перехресті знов повернути праворуч, можна вийти на Приморську площу та до моря.
Екскурсію можна вважати завершеною. Але це лише частина старовинних будівель Бердянська. Місто має ще багато уцілілих споруд ХIХ – початку ХХ століть з непересічною історією.
