На відпочинок у сільську садибу: як херсонське подружжя розвиває зелений туризм в Іванівці

Ірина Пельц

Ольга та Михайло Жукові у 2007 році переїхали з Херсона до Іванівки, рідного села чоловіка. Там вони заснували садибу зеленого туризму, яка працює як приватне селянське господарство. Сюди приїжджають туристи, щоб скуштувати українські смаколики, побачити національні традиції і просто насолодитися природою. "О, Море" поспілкувалося з Ольгою та дізналося, як розвивати зелений туризм в Україні і чи є на це попит.

Як виникла ідея бізнесу

Тікати з міста – досить популярна практика. Люди шукають ексклюзиву, екопомешкань і відпочинку без шуму автомобілів. Так само і Ольга з Михайлом тринадцять років тому вирішили втекти з міста і повернулися до рідного села.

Садибу відкрили у Іванівці, рідному селі Михайла

Оскільки чоловік колишній військовий, спочатку пара жила у Миколаєві, а потім і за кордоном, у Чехословаччині і Росії. Звідки переїхала назад в Україну – до Херсону. Ольга каже, що весь час перебування за кордоном сім'я дуже хотіла повернутися додому, а привозити дітей до батьків щоліта стало традицією.

екотуризм Пані ОльгаАвтор: О, Море

Думки про створення садиби з'явилися, коли пара після приїзду з-за кордону жила у Херсоні:

"Ми займалися дизайном реклами і один знайомий замовив у нас буклет. Він виграв грант на розвиток зеленого туризму на Херсонщині. Тут це не дуже популярно було, селянам є чим займатися. Є такі сім'ї, що живуть в невеликому будинку, а інший – великий – пустує. Тим більше, люди, що в замкнутому середовищі живуть, не завжди знають, що саме потрібно приїзджим, яку їжу вони хочуть, які зручності", – розповідає Ольга.

Тоді подружжя почало шукати місце для власної садиби. Довелося чекати три роки, бо не було варіантів саме в Іванівці. Робити садибу хотіли тільки тут:

Іванівка – найстаріше село в регіоні біля Ягорлицької затоки. Це видно по місцевих жителях, традиціях, яких вони дотримуються. Тут дуже багато всього збереглося, а в селах, які в радянський час будувалися, зовсім інший менталітет

Село має і гарне розташування в Херсонській області. Ольга каже, що на вигляд воно витягнуте, як лук для стріл. А садиба розташована у центрі, це 4 кілометри від берега моря. З інших сторін села – степ, ліс і пустеля.

Село Іванівка має гарне розташування

Коли нарешті з'явився варіант дому, який виставили на продаж, Михайло з донькою Марією поїхали дивитися на нього, і вирішили на цьому варіанті зупинитися. В честь доньки і назвали садибу, але не Марійчина, а Марійкина. Ольга каже, що назва така через те, що так прийнято говорити в цих краях.

Ці три роки пошуків ідеального місця були продуктивними. До відкриття садиби вже створили сайт. Ольга розповідає, що протягом цього часу цікавилася звичаями і традиціями цих земель, шукала інформацію в бібліотеках та інтернеті. Це мала бути не просто садиба для відпочинку, а місце, де відвідувачі можуть побачити:

традиції
обряди
святкувати національні свята

Територія садиби

Ольга розповідає, що коли була маленькою, бабуся боялася розповідати, чому яйця фарбують, або що таке кутя, бо за це можна було постраждати через репресії.

Ми як задумали цей проєкт, то цікавилися всім. У цьому плані яскраво представлені західноукраїнські землі, бо там більше було волі. А тут вічно говорили: "Та що тут, степ, що там може бути цікавого"

У садибі відновили звичай святкувати Колодій або Масницю. Це перше, що почали показувати гостям у садибі. Тут є календар подій, щоб люди знали, коли приїжджати. Святкують і Стрітення, і Миколая, і Великдень.

Чи є що робити в садибі восени

Завдяки цьому гості є в садибі цілий рік, а не тільки в теплу пору, коли можна купатися в морі. Їх тут зазвичай багато, навіть в період карантину. Восени сюди приїжджають, щоб збирати гриби. А з ранньої весни в садибі гостюють любителі екстриму, адже поряд знаходиться школа кайтсерфінгу. Її відвідувачі замовляють обіди чи екскурсії до курганів і у пустелю.

екотуризм У садибі проводять майстер-класиАвтор: О, Море

Часто в садибі зупиняються групами. Наприклад, люди, що вирушають у сплав на байдарках, а ще тут організовують літні табори для дітей, проте цього року через карантин їх не було. Гості садиби – не тільки люди з великих міст, а і з менших, навіть тих, що поряд.

Люди бачать, що ми знаємо різні українські традиції і приїжджають спеціально для того, щоб відсвяткувати в нас, хоч снігу може не бути, але святкуємо дійсно Різдво, наприклад, і колядуємо, знаємо всі обрядові страви.

Найбільше залучити туристів допоміг сайт.

Сайти і соцмережі – це те, що найкраще працює для сучасних відпочивальників

Територія садиби

Оскільки садиба працює як звичайне селянське господарство, інших працівників тут немає. Ольга з чоловіком справляються з усім самостійно:

У нас не побудовано спеціальних будівель для туристів, вони використовують все те, чим користується наша родина

У садибі є два варіанти розміщення:

у будинку господарів, де для гостей є 4 кімнати на двох
в очеретяних бунгало на подвір'ї

Ольга каже, що часто гості жартома називають їх вуликами, або наметами. Всередині в них постелена морська трава, яку місцеві називають "камка". Вона насичена морською сіллю, тому захищає від комах і є вогнетривкою. Таких бунгало в кемпінгу 9. У кожному може поміститися по дві людини.

Умови проживання у садибі

Також на подвір'ї є стара глиняна хата зі старовинними речами, меблями, глиняним посудом, дерев'яними ложками. Ольга каже, що все це допомагає створити відповідну атмосферу і проводить тут кулінарні майстер-класи.

Наприклад, розповідає, як з домашнього молока робиться кефір, сир, сметана. Власного господарства сім’я не має, тому продукти для приготування їжі господиня бере у односельчан. А овочі і фрукти вирощують самостійно.

"Рецепти, якими я користуюся, знаю від своєї мами, бабусі, свекрухи і бабусі чоловіка. Це давня українська традиція – виготовляти все з того, що є на нашій землі", – каже Ольга. Вона планує зібрати всі рецепти садиби у кулінарну книгу.

Тут роблять для гостей і на продаж різні напої – натуральні фруктові наливки, домашнє виноградне вино, настоянки, чаї і навіть унікальні десерти, наприклад, варення з грибів.

Село Іванівка Пані Ольга готує за старовинними рецептами Автор: О, Море

Для того, щоб допомагати іншим охочим займатися зеленим туризмом, у садибі організовують семінари з обміну досвідом. Ольга радіє, що її тепер вже рідне село розвивається і що багато молоді після навчання у великих містах повертаються назад в Іванівку. Вони використовують тут знання і досвід, набуті у місті.